БАРОК — ЕТИМОЛОГІЯ

ба́рок «орчик»

п. bark «тс.» ототожнюється з словом barki «верхня частина спини» і под;
запозичення з польської мови;
р. [ба́рок], бр. ба́рак «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

барокъ «тс.» (XVIII ст.)
оба́рок:
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́рак «тс.» білоруська
bark «тс.» польська
barki «верхня частина спини» ?
ба́рок ?

баро́кко

іт. barocco «дивний, химерний; стиль барокко» загальноприйнятої етимології не має;
запозичення з італійської мови;
р. баро́кко, бр. баро́ка, п. слц. вл. barok, ч. barok, baroko, болг. баро́к, баро́ко, м. барок, схв. бàрок, слн. barók;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
баро́ка білоруська
баро́к болгарська
barok верхньолужицька
barocco «дивний, химерний; стиль барокко» італійська
барок македонська
barok польська
баро́кко російська
бàрок сербохорватська
barok словацька
barók словенська
баро́ко українська
barok чеська
baroko чеська

ба́рка «річкове судно»

давнє запозичення з німецької мови;
снн. свн. barke (нвн. Bárke) походить від лат. bārca (‹*bārica), запозиченого з грецької мови;
гр. βαρις «єгипетський човен» походить від копт. barī «човен»;
р. бр. ба́рка, п. barka, ч. слц. слн. bárka, схв. [бȃрка];
Фонетичні та словотвірні варіанти

барка (XVIII ст.)
ба́рочник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́рка білоруська
βαρις «єгипетський човен» грецька
barī «човен» коптська
bārca (‹*bārica) латинська
barka польська
бȃрка сербохорватська
barke (нвн. Bárke) середньоверхньнімецька
barke (нвн. Bárke) середньонижньонімецька
bárka словацька
bárka словенська
bárka чеська
ба́рка ?

ба́рки «плечі»«хапати за груди під час бійки» (брати за б. )

запозичення з польської мови;
п. bark «частина руки від плеча до ліктя; верхня частина хребта» пов’язується з ч. brk «стрижень пера», укр. приборкувати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

барки «верхня частина спини» (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bark «частина руки від плеча до ліктя; верхня частина хребта» польська
приборкувати українська
brk «стрижень пера» чеська

би́рка «палка для карбування рахунків; вид дитячої гри»

виводилось від тат. бир, ике «один, два» (Korsch AfSlPh 9,491; Mikl. TEl Nachtr. 1, 15; Тимч. 90);
пов’язувалося також і з псл. ѕъbiratі «збирати», др. биръ «подать» (Bern. І 57; Брандт РФВ 18, ЗО; Mikl. EW 9; Преобр. І 26; Шанский ЭСРЯ І 2, 122–123) або з тат. бермек «брати», уг. bér «податок» (SW I 152);
зіставлялося з норв.дат.) birk «береза» (Богданов Этногр. обозр. 109, 32–33; Zelenin ZfSlPh 2, 207);
остаточно не з’ясоване;
р. би́рка кпалка для карбування», бр. бі́рка «тс.», п. bierka «гральна шашка, гральна кістка, прутик для дитячої гри, балотувальна куля, доля, жереб, вирок; позначка для розрахунку», [birka, biera] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

барки «вид гри біля мерця у гуцулів»
бирка «гральна шашка; жереб» (1627)
биркува́ти «робити помітки, карбувати»
бі́рка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бі́рка «тс.» білоруська
биръ «подать» давньоруська
birk «береза»дат.)(Богданов Этногр. обозр. 109, 32--33; Zelenin ZfSlPh 2, 207) норвезька
bierka «гральна шашка, гральна кістка, прутик для дитячої гри, балотувальна куля, доля, жереб, вирок; позначка для розрахунку» польська
ѕъbiratі «збирати» праслов’янська
би́рка російська
бир татарська
бермек «брати» татарська
bér «податок» угорська
birka «тс.» українська
biera «тс.» українська
ике «один, два» ?

бояри́шник «глід, Crataegus monogyna L.» (бот.)

р. боя́рышник «глід» пов’язують з боя́рин, боя́рич «син боярина»;
пор. р. [боярка] «глід, ягода глоду», [барки́] (мн.) «глід», утворене від *бояръкъ;
пор. ще боярская спесь (бот.) «вогняна квітка, Lychnis chalcedonica L.», барская снить (бот.) «ласкавець, Bupleurum L.»;
наголос української форми, мабуть, пов’язаний з укр. [бояри́ня, боя́ри́н];
очевидно, запозичення з російської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бариня «глід колючий, Crataegus oxyacantha L.»
бориня «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
боя́рышник «глід» російська
боярка «глід, ягода глоду» російська
бояри́ня українська
боя́ри́н українська
з боя́рин ?
боя́рич «син боярина» ?
боярка «глід, ягода глоду» ?
барки́ «глід» (мн.) ?
бояръкъ ?
ще боярская спесь «вогняна квітка, Lychnis chalcedonica L.» (бот.) ?
барская снить «ласкавець, Bupleurum L.» (бот.) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України