БАРНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
барна́ «темно-сірий віл»
запозичення з угорської мови;
yr. barna «коричневий, бурий, карий» пов’язується з свн. brûn «тс.», хоча фонетичні відмінності при цьому залишаються неясними (Skok І 113; MNTESz І 253; Kniezsa I 2, 794; Bárezi 16);
може бути виведене з тюркських мов (пор. каз. баран «темний», як. барāн «тс.»), що походять від монг. bărăgan «темний, чорний»;
слц. barnavý «коричневий», barnuša «брюнетка; руда корова», схв. ба́рна «бурий віл або кінь», бàрнуља (кличка бурої корови), бȁрнаст «бурий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́рна
«тс.; чорна корова»
барна́вий
«бурий»
барна́стий
барник
«вид птаха (пташок верхом барнявий, сподом червоний)»
барно́ля
«руда, темно-червона корова»
барно́ха
«темно-сіра корова»
барну́ля
«чорна корова О; червоно-бура корова»
барня́вий
барнястий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bărăgan «темний, чорний» | монгольська |
| ба́рна «бурий віл або кінь» | сербохорватська |
| brûn «тс.» | середньоверхньнімецька |
| barnavý «коричневий»«брюнетка; руда корова» | словацька |
| barnuša «коричневий»«брюнетка; руда корова» | словацька |
| бàрнуља (кличка бурої корови) | українська |
| бȁрнаст «бурий» | українська |
| barna «коричневий, бурий, карий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України