БАРАН — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бара́н «самець вівці; гребінь замету, крижини; [вал або колесо для підтягування тягарів Берл; залізна баба ВеУг]»
останнім часом висловлено думку (ЭССЯ 1, 158) про походження псл. bārānъ від гіпотетичного ір. *varan, встановлюваного на підставі дінд. uraṇa- «ягня, баран», вірм. gaṙn «ягня», гр. ἀρήν «вівця, баран»;
Трубачов виводив від дієприкметника дтюрк. *baran «ідучий», вбачаючи тут паралель до інших назв вівці з аналогічною етимологією: гр. πρόβατα, оск. *eituvo, хет. іiant і т. д.– всі з первісним значенням «іти» (Трубачев Назв. дом. жив. 75–76);
деякі дослідники припускають утворення за допомогою суфікса -anъ від основи bor-, тієї самої, що і в рос. боров, др. боровъ «кабан і баран вихолощений» (Шанский ЭСРЯ І 2, 39; Brückner 15; Linde I 55–56) або від звуконаслідувального комплексу bar- (Schuster-Šewc Probeheft 25–26);
Räsänen Versuch 62) необґрунтоване, оскільки тат. bärän само є запозиченням з російської мови;
припущення про запозичення з тат. (каз.) bärän «ягня» [Mikl. ТЕL Nachtr. 2, 83;
загальноприйнятого пояснення немає;
спроба (Meyer EW 33; Bern. І 43–44; Maillet RSl 2, 69–70) пов’язати з гр. βάριον «вівця», βάριχος «вівці, барани», алб. berr «вівця, дрібний скот», barí «пастух» викликає заперечення з фонетичних міркувань (Трубачев Назв. дом. жив. 74–75);
р. бр. бара́н, др. баранъ, боранъ, п. слц. нл. baran, ч. beran, baran, вл. boran, схв. bàran;
Фонетичні та словотвірні варіанти
барана́р
«торговець баранами»
баране́ць
«невеликий важіль для підіймання мішків у млині Пі, Я; бекас; якірці земляні. Tribulus terrestris L. Дз; якір для виловлювання відра з колодязя До»
барани́
«кожух з овечих шкур; сорт груш ВеНЗн»
бара́нина
барани́ця
«вичинена овеча шкура; запона з овечого хутра»
бара́ній
барані́ти
«дивитись бараном, губитись, дурнішати»
баранкова́тіти
«скручуватись, морщитись»
баранко́ша
«назва вівці»
баранкува́тий
«вирячений, як у барана»
баранок
«вид теплого одягу»
баранці́
«легкі хмарки; піняві хвилі»
бара́нча
«ягня»
бара́нчик
«бекас; хвостик кавуна; частина вуздечки»
баранчу́к
«баран; дурна людина Я; (орн.) сорокопуд, Lanius L. ВеУг»
баранъ
(XVI ст.)
бараня́
«тс.»
бараня́р
«тс.; злодій, що краде баранів»
бара́нячий
бара́шка
«кучер на голові»
бара́шки
«певного виду хмари»
нник
«баранячий пастух»
обара́нити
«оточити, напасти з усіх боків»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| berr «вівця, дрібний скот» | албанська |
| бара́н | білоруська |
| boran | верхньолужицька |
| gaṙn «ягня» | вірменська |
| ἀρήν «вівця, баран» | грецька |
| πρόβατα | грецька |
| βάριον «вівця» | грецька |
| uraṇa- «ягня, баран» | давньоіндійська |
| боровъ «кабан і баран вихолощений» | давньоруська |
| баранъ | давньоруська |
| *baran «ідучий» | давньотюркська |
| *varan | іранські |
| baran | нижньолужицька |
| *eituvo | оскська |
| baran | польська |
| bārānъ | праслов’янська |
| боров | російська |
| бара́н | російська |
| bàran | сербохорватська |
| baran | словацька |
| bärän | татарська |
| bärän «ягня» (каз.) | татарська |
| боранъ | українська |
| іiant | хетська |
| beran | чеська |
| baran | чеська |
| -anъ | ? |
| bar- | ? |
| ТЕL | ? |
| βάριχος «вівці, барани» | ? |
| barí «пастух» | ? |
ба́зя «вівця, ягня» (дит.)
здрібніла форма від іменника бара́н (з дитячої мови);
р. [базь-базь] (вигук для підкликання овець), [ба́зя-ба́зя, бась-бась, башь] «тс.», n. bazia «овечка», baź (вигук для відгону овець), baś, bazi, baśka, baszka «тс.», м. бајка (дит.) «вівця», бај (вигук для підкликання овець);
Фонетичні та словотвірні варіанти
базни́к
«ягня; ягняча шкурка»
базь-базь
(вигук для підкликання овець)
ба́зька
«ягня»
базьки́й
«пухнастий, шерстистий»
ба́зьо
«тс.»
базю́-базю́
«тс.»
базю́к
«баран»
байзю́к
«мале ягня»
ба́ська
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бајка «вівця» (дит.) | македонська |
| ба́зя-ба́зя | українська |
| бась-бась | українська |
| башь «тс.»«овечка»«тс.» (вигук для відгону овець), baś, bazi, baśka, baszka | українська |
| бај (вигук для підкликання овець) | українська |
| бара́н (з дитячої мови) | ? |
| базь-базь (вигук для підкликання овець) | ? |
бара́-бара́ (вигук для підкликання овець)
один з варіантів давнього вигуку для підганяння і підкликання овець;
пов’язується з бара́н (Фасмер І 123);
р. [бар-бар, барь-барь, ба́ри-ба́ри] «тс.», схв. [bȁr] (вигук для заспокоєння вівці під час доїння);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bȁr (вигук для заспокоєння вівці під час доїння) | сербохорватська |
| барь-барь | українська |
| ба́ри-ба́ри «тс.» | українська |
| бара́н | ? |
| бар-бар | ? |
баранець «п’ядич, плаун, Lycopodium complanatum L. Пі, Lycopodium annotinum L.» (Сот.)
назва, очевидно, зумовлена тим, що рослина застосовувалась проти ковтунів у овець (пор. інші назви плауна: [КОЛТУННИК], ч. koltunova zelina);
пов’язане з бара́н;
р. плау́н-баране́ц «Lycopodium selago L.», [баране́ц] «плаун, Lycopodium annotinum L.», бр. [бронец] «тс.», баранец «Lycopodium selago L.», [варанец] «плаун звичайний, Lycopodium clavatum L.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бронец «тс.» | білоруська |
| баране́ц «плаун, Lycopodium annotinum L.» | українська |
| баранец «Lycopodium selago L.» | українська |
| варанец «плаун звичайний, Lycopodium clavatum L.» | українська |
| бара́н | ? |
| плау́н-баране́ц «Lycopodium selago L.» | ? |
баранець «арніка гірська, Arnica montana L.» (бот.)
пов’язане з бара́н;
мотивація назви неясна;
р. [бара́нья трава́] «тс»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баранє зілє
баранка
бараня траса
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бара́н | ? |
| бара́нья трава́ «тс» | ? |
баранки «кульбаба, Taraxacum officinale Wigg.» (бот.)
назва зумовлена подібністю пуху кульбаби і сережок до м’якої шерсті ягняти;
похідне утворення від бара́н, паралельне до [ба́зя] «сережка на дереві»;
р. [бара́шки] «сережки у берези»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бара́шки
«цвіт у вигляді сережок, базьки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бара́шки «сережки у берези» | російська |
| бара́н | ? |
| ба́зя «сережка на дереві» | ? |
бара́нок «рубанок»
не зовсім ясне;
можливо, виникло з руба́нок шляхом метатези і зближення з словом бара́н;
р. бара́нок «рубанок», бр. бара́н «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бара́н
«великий рубанок, яким працюють двоє»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бара́н «тс.» | білоруська |
| бара́нок «рубанок» | російська |
| з руба́нок | ? |
| бара́н | ? |
бара́нчик «первоцвіт, Primula officinalis Jacq.» (бот.)
похідне утворення від бара́н;
назва зумовлена подібністю квіток первоцвіту і рясту до баранячих ріжків;
р. [бара́нчики, бара́шки] «первоцвіт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баранчики
«тс.; ряст, Corydalis solida Sm. Mak»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бара́шки «первоцвіт» | українська |
| бара́н | ? |
| бара́нчики | ? |
баранчики «козельці лугові, Tragopogon pratensis L.» (бот.)
результат семантичного зближення назви козе́льці, похідної від козе́л, з назвою бара́н (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| козе́льці | ? |
| козе́л | ? |
| бара́н | ? |
баранячка «вид грибів, Clavaria flava Sch. Ж; вовнянка, Agaricus песаtor Bull.»
похідне утворення від бара́н;
назви зумовлені зовнішньою подібністю гриба до баранячого рога;
Фонетичні та словотвірні варіанти
барані ріжки
«Clavaria flava. Sch.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бара́н | ? |
борона́
псл. *borna «борона», пов’язане, очевидно, з *borna «оборона, заслона»;
корінь той самий, що і в бір, борозна́, іє. *bhar- «гострий», bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти»;
споріднене з лтс. beȓzt «терти», гр. φαρόω «орю», лат. forāre «свердлити», двн. boron «тс.», barta «сокира»;
неприйнятними виявились спроби виведення псл. borna з складнішої основи borxna ‹ ‹ bharsna (Pedersen IF 5, 72–73) або з ірл. barn «борона» (Meyer EW 44–45), як і реконструкція праслов’янської форми (Откупщиков 230–232; ЭИРЯ IV 87–95) у вигляді bhorgsnā, з виведенням від ускладненого кореня іє. *bherg- «ламати, дробити»;
р. борона́, бр. барана́, п. нл. brona, каш. borna, barna, brona, слнц. barnă, ч. brány, слц. brány, brána, вл. bróna, полаб. bornə, болг. брана́, м. брана, схв. бра́на, слн. brána;
Фонетичні та словотвірні варіанти
борі́нник
«той, хто працює з бороною»
борони́ти
боро́нниця
«худа коняка»
боронува́льник
боронува́ти
бороня́к
«кінь для польової роботи»
бороня́ний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| барана́ | білоруська |
| брана́ | болгарська |
| bróna | верхньолужицька |
| φαρόω «орю» | грецька |
| boron «тс.» | давньоверхньонімецька |
| *bherg- «ламати, дробити» | індоєвропейська |
| barn «борона» | ірландська |
| borna | кашубський |
| barna | кашубський |
| brona | кашубський |
| forāre «свердлити» | латинська |
| beȓzt «терти» | латиська |
| брана | македонська |
| brona | нижньолужицька |
| bornə | полабська |
| brona | польська |
| *borna «борона» | праслов’янська |
| borna з складнішої основи borxna ‹ bharsna | праслов’янська |
| борона́ | російська |
| бра́на | сербохорватська |
| brány | словацька |
| brána | словацька |
| brána | словенська |
| barnă | словінцький |
| brány | чеська |
| *borna «оборона, заслона» | ? |
| бір | ? |
| борозна́ | ? |
| *bhar- «гострий» | ? |
| bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти» | ? |
| barta «сокира» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України