БАНЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з російської мови;

р. ба́нка походить, очевидно, від укр. ба́нька або п. bańka;

спроба пов’язати безпосередньо з псл. banja (Фасмер І 121; Шанский ЭСРЯ І 2, 34) менш переконлива;

бр. ба́нка;

очевидно, через давніші форми *бантка, *банта походить від н. Band «зв’язок» і т. д;

р. [ба́нка] «кільце для скріплення коси з кіссям», [ба́нька] «тс.», бр. [ба́нька] «металеве кільце в упряжі, біля хвіртки і т. д. для скріплення»;

висловлювались і заперечення зв’язку між значеннями «опукла річ» і «лазня» (Brückner 14; Преобр. I 15);

здебільшого пояснюється як результат видозміни значення слова ба́ня¹ «лазня» через проміжний ступінь «ванна, посуд для води» (Шанский ЭСРЯ І 2, 34; Фасмер І 121; Machek ESJČ 45; ЭССЯ 1,151–152; Sadn.–Aitz. VWb. I 8586; Bern. I 43);

р. ба́нка, бр. ба́нька «банка», n. bania «опукла річ; опуклий посуд; купол», ч. báň «купол; опукла посудина або річ», слц. baňa «купол, опукла річ», baňatý «опуклий», вл. нл. banja «кухоль, гарбуз», слн. bánjka «посуд для рідини»;

не зовсім ясне;

пов’язується (ЭССЯ 3, 96–97; Sł. prasł. І 449) з буні́ти «гудіти, дзижчати»;

зіставляється також (Sadn.– Aitz. VWb. І 81–86) з ба́нька «глиняна або скляна посудина з вузькою шийкою; водяна бульбашка»;

чеський відповідник непереконливо виводиться (Machek ESJČ 77) з ч. bublénka «бульбашка», bublanka, budlinka «тс.», blabuňka «булька; базіка»;

бр. [бу́нька] «пляшка, глечик», [буня́к] «пухир на тілі», п. [bunka] «банка, склянка, пляшечка; бідон; пузир, булька, банька, бульбашка; бубна», bunia «тс.», ч. buňka «клітина; чашечка; осередок», ст. bune, слц. bunka «тс.»;