БАННИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ба́нник «ганчірка, щітка на держаку для прочищання і змащування дула гармати»
остаточно не з’ясоване;
можливо, походить від давнішої форми *гба́ник, пов’язаної з дієсловом *гбати гъбати «гнути»;
пов’язується також з р. ба́нить «мити, чистити» (Даль І 113);
р. ба́нник «тс.», Іба́нец] «ручайка клоччя, яку прядільник обмотує навколо поясниці», бр. ба́ннік «банник», болг. ба́нник «тс.» (з р.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба́ннік «банник» | білоруська |
ба́нник «тс.» (з р.) | болгарська |
ба́нить «мити, чистити» | російська |
ба́нник «тс.» | російська |
Іба́нец «ручайка клоччя, яку прядільник обмотує навколо поясниці» | українська |
гба́ник | ? |
гбати «гнути» | ? |
гъбати «гнути» | ? |
ба́ник «смажений пиріжок, сирник»
результат спрощення давнішого *гбаник ‹ gъbanikъ», gybaпіса, пов’язаного з псл. *gъb-/gyb-, тим самим, що і в дієслові гну́ти, р. изги́б та ін;
р. [ба́нник] «весільний хліб, зашитий в скатертину», [ги́баниця] «вид книша або кренделя», [ги́банец] «тс.», слц. [banik] «вид пирога», болг. м. ба́ница «пиріжок з бринзою, овочами або м’ясом», м. [баник], схв. ги́баница, gbanica «тс.», слн. gibánica «вид пирога», gubánica «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
банік
«тс.»
баня́та
«баники»«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба́ница «пиріжок з бринзою, овочами або м’ясом» | болгарська |
ба́ница «пиріжок з бринзою, овочами або м’ясом» | македонська |
баник | македонська |
*gъb-/gyb- | праслов’янська |
изги́б | російська |
ба́нник «весільний хліб, зашитий в скатертину» | російська |
ги́баница «тс.» | сербохорватська |
banik «вид пирога» | словацька |
gibánica «вид пирога»«тс.» | словенська |
gubánica «вид пирога»«тс.» | словенська |
ги́баниця «вид книша або кренделя» | українська |
ги́банец «тс.» | українська |
гбаник | ? |
gybaпіса | ? |
гну́ти | ? |
ба́ня «лазня; [цілюще джерело ВеЛ]»
псл. banja, запозичене з народно-латинської мови;
нар.-лат. bāneum (‹ balneum) «лазня, купальня» походить від етимологічно неясного гр. βαλανεĩον «тс.», очевидно, середземноморського походження, яке раніше зіставлялося з дінд. galanaḥ «капаючий» (Froehde у Fick І4 404);
менш переконливе припущення (Преобр. І 16; Machek ESJČ 45) про безпосереднє праслов’янське запозичення з грецької мови, як і думка (Torp 256; Ильинский ИОРЯС 23, 197–202; Brückner 14;Ondruš St. sl. 4, 242–243) про власне слов’янський характер слова;
р. болг. ба́ня «лазня», др. баня «тс.», нл. banja «ванна», болг. ба́ни «курорт з цілющими джерелами», схв. бȁња «купання; курорт; ванна», баȁњти се «купатись (у теплій воді)», м. бања «лазня, ванни, гарячі джерела, курорт», слн. bánja «ванна», стсл. баɴга «лазня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́нити
«мити, купати»
ба́нник
ба́нщик
баня
«лазня»
(XV ст.)
передба́нник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба́ня «лазня» | болгарська |
ба́ни «курорт з цілющими джерелами» | болгарська |
βαλανεĩον «тс.» | грецька |
galanaḥ «капаючий» | давньоіндійська |
баня «тс.» | давньоруська |
бања «лазня, ванни, гарячі джерела, курорт» | македонська |
bāneum «лазня, купальня» (‹ balneum) | народнолатинська |
banja «ванна» | нижньолужицька |
banja | праслов’янська |
бȁња «купання; курорт; ванна» | сербохорватська |
bánja «ванна» | словенська |
баɴга «лазня» | старослов’янська |
баȁњти се «купатись (у теплій воді)» | українська |
ба́ня «лазня» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України