БАЛЯС — ЕТИМОЛОГІЯ

ба́ля́с «гомін»

очевидно, утворення від основи псл. bal- із суфіксом -(j)as- (пор. галас, викрутас, вихиляс, n. gonias, obertas і ін.);
може бути зіставлене з лит. balãzyti «гудити»;
вираз б. точити міг розвинутися під впливом омонімічного етимологічно відмінного баля́си «поручні, стовпці балюстради» (але пор. і точити ляси, точити теревені, розмова точиться);
етимологічне ототожнення баля́си «теревені» з баля́си «поручні, стовпці балюстради» (Шанский ЭСРЯ І 2, 29– ЗО; Фасмер І 119 і ін.) є помилковим;
р. баля́сы «теревені», баля́сник, баля́сить, баля́сничать, [балы́зник] «балакун», бр. баля́снік «балагур, веселий оповідач», ч. мор. [balásat] «умовляти», схв. баљèзгати «плести нісенітницю», баљезгало «базіка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баля́си «теревені»«теревенити»«обдурювати» (б. точити , б. підпускати )
баля́сник «балагур, пустун»
балясува́ти «балагурити, галасувати, пустувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
баля́снік «балагур, веселий оповідач» білоруська
balãzyti «гудити» литовська
balásat «умовляти» моравське
bal- із суфіксом -(j)as- (пор. галас, викрутас, вихиляс, n. gonias, obertas і ін.) праслов’янська
баля́сы «теревені» російська
баљèзгати «плести нісенітницю» сербохорватська
баля́сник українська
баля́сить українська
баля́сничать українська
балы́зник «балакун» українська
баљезгало «базіка» українська
balásat «умовляти» чеська
точити «поручні, стовпці балюстради» (але пор. і точити ляси, точити теревені, розмова точиться) ?
баля́си «поручні, стовпці балюстради» (але пор. і точити ляси, точити теревені, розмова точиться) ?
баля́си «теревені» ?
баля́си «поручні, стовпці балюстради» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України