БАЛАКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

бала́кати «розмовляти, розповідати говорити»

похідне утворення від основи бал- (псл. bal-) «розмова, базікання»;
зіставлення з основою bol- y словах типу [балабо́лка] (Mikl. EW 5; Bern. I 40) позбавлене підстав;
р. бала́кать, бр. бала́каць, n. [bałakać], слц. baláchať «брехати, базікати», схв. ст. balakati;
Фонетичні та словотвірні варіанти

балака́й «говорун, балакун, базіка»
бала́кайло
балакани́на
бала́канка
балака́рь «розповідач»
бала́кер «балакуча людина, що вміє цікаво розповідати»
бала́ки «розмови; надокучливе базікання»
балакі́ш
балакли́вий
балакня́
бала́куватий
балаку́н
балаку́ха
балаку́чий
бала́чка
ба́ляка «безглузда розмова»
баля́кати «тс.»
баля́ки «розмови»«дурити, обдурювати» (у виразі б. підпускати )
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бала́каць білоруська
бала́кать російська
balakati сербохорватська
baláchať «брехати, базікати» словацька
бал- «розмова, базікання» (псл. bal-) ?
балабо́лка ?
balakati ?

бага́кати «співати»

звуконаслідувальне утворення, пов’язане з беге́кати;
можливо, результат контамінації форм беге́кати і бала́кати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
беге́кати ?
беге́кати ?
бала́кати ?

базі́кати

очевидно, похідне утворення від основи псл. *bа- «розмовляти», аналогічне до бала́кати, бага́кати тощо;
р. [ба́зи́ть] «голосно кричати, плакати, лаятись», бр. [базы́каць] «базікати», м. базика «дражнить»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бази́ч «базікало»
ба́зі «тс.»
базі́ка
базі́кало
базічня́ «балаканина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
базы́каць «базікати» білоруська
базика «дражнить» македонська
*bа- «розмовляти» праслов’янська
ба́зи́ть «голосно кричати, плакати, лаятись» російська
бала́кати ?
бага́кати ?

ба́лува́ти «пестити СУМ, Пі; [гуляти, розважатися; витрачати, розкидати; знати добре, мати досвід у чомусь О]»

зв’язок з дінд. bāláḥ «молодий, дитячий, дитина» (Uhlenbeck 189; РВrВ 18, 238; Абаев ИЭСОЯ І 249) малоймовірний, як і зіставлення (Соболевский Slavia 5, 441) з лат. fallo «обдурюю»;
паралельне до бала́кати, балу́-балу́ і под;
похідне утворення від основи псл. bal- «розмовляти», яка зводиться до іє. *bhā- «говорити, розповідати»;
р. ба́лова́ть, бр. ба́лаваць, др. баловати «лікувати», слц. [balovac] «поводитися (з кимсь)», слн. [balováti] «говорити дурниці», стсл. баловаɴиѥ «лікування, ліки», балии «лікар»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бала́нці «тс.»
баловитий «пустотливий»
баловня́ «пестощі, пустощі»
баловство́ «пустощі, пестощі»
ба́лощі
ба́луваний «розбещений, вередливий»
балу́ха «пустунка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́лаваць білоруська
bāláḥ «молодий, дитячий, дитина» давньоіндійська
баловати «лікувати» давньоруська
*bhā- «говорити, розповідати» індоєвропейська
fallo «обдурюю» латинська
bal- «розмовляти» праслов’янська
ба́лова́ть російська
balovac «поводитися (з кимсь)» словацька
balováti «говорити дурниці» словенська
баловаɴиѥ «лікування, ліки» старослов’янська
балии «лікар» українська
бала́кати ?
балу́-балу́ ?

ба́лух «забава, бенкет»

очевидно, пов’язане з основою псл. bal- «розмовляти», похідною від іє. *bhā- «говорити» і представленою також у словах ба́ли «розмови, балачки», бала́кати, ба́лува́ти;
n. [bałuch] «галас», [bałuszyć] «галасувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

балуша «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*bhā- «говорити» індоєвропейська
bal- «розмовляти» праслов’янська
bałuszyć «галасувати» українська
ба́ли «розмови, балачки» ?
бала́кати ?
ба́лува́ти ?
bałuch «галас» ?

ба́ри «теревені» (невідм.)(у виразі та́ри-ба́ри)

сюди ж, очевидно, укр. бари́ти «затримувати» (первісно «забалакувати»), слц. bár, bárs (частка і сполучник) «хоч, хоч би», болг. бар, баре́, ба́ри, баре́м, бари́м «принаймні, все-таки, хоч би», не́баре «немов», м. бар, барем «хоч (би), принаймні», схв. бȁрем, бȃрем «тс.»;
утворення з суфіксом -r- від іє. *bhā-, того самого, що і в ба́яти, бала́кати та ін;
р. бр. та́ры-ба́ры, слн. bȃrati «питати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розба́ркати «розрадити, розважити»
розба́ркатися «розважитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
та́ры-ба́ры білоруська
*bhā- індоєвропейська
та́ры-ба́ры російська
bȃrati «питати» словенська
-r- ?
ба́яти ?
бала́кати ?

бари́ти «затримувати, гаяти; [боронити Ж]»

залишок псл. bariti «говорити, балакати», спорідненого з ба́ри, похідного від іє. *bhā-, того самого, що і в словах ба́яти, бала́кати та ін;
значення розвивалось так: «балакати – забалакувати – затримувати розмовами – затримувати»;
непереконливими є спроби пов’язання з коренем by-, тим самим, що в бути (Mikl. EW 26), зокрема з його [різновидом у слові ба́вити (Ильинский РФВ 62, 251–253), або з схв. забòравити «забути», псл. variti «іти вперед» (Trubačev, ZfSl 3, 671), як і з р. ба́рин «пан» (Даль І 49; Краўчук Белар. лінгв. 4, 68).– Мельничук Этимология 1967,60.– Див. ще ба́ри, ба́яти;
р. [бари́ть] «затримувати», бр. [бары́ць] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заба́ра «затримка»
заба́рливий
забарни́й
невзаба́рі
незабаром
оба́ратися
обаря́ти «баритися»
унезаба́рі
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бары́ць «тс.» білоруська
*bhā- індоєвропейська
variti «іти вперед» праслов’янська
ба́рин «пан» російська
бари́ть «затримувати» російська
bariti «говорити, балакати» ?
ба́ри ?
ба́яти ?
бала́кати ?
так: «балакати -- забалакувати -- затримувати розмовами -- затримувати» ?
by- ?
бути ?
ба́вити «забути» ?

галу́-балу́ (вираз, що імітує балаканину)

складне утворення, перша частина якого пов’язана із звуконаслідувальною основою гал-, тією самою, що і в словах [гала́й] «крикун», га́лас, [гала́кати], а друга – з основою бал-, похідною від ба- «говорити» (пор. ба́яти), тією самою, що і в словах бала́кати, балагу́р;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гал- ?
гала́й «крикун» ?
га́лас ?
гала́кати ?
бал- ?
ба- «говорити» (пор. ба́яти) ?
бала́кати ?
балагу́р ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України