БАКАН — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з турецької мови;

тур. bakkam «красильне дерево, з якого добувають червону фарбу» (пор. чаг. bakam aγadzy «дерево, з якого роблять фарбу»), походить від ар. baqqam «тс.»;

р. бр. бака́н «багряна фарба, венеціанський лак», болг. бакам «дерево, з якого добувають червону фарбу; вид фарби», м. бакам «тс.», схв. бàкам «вид косметичної фарби, рум’яна»;

через російську мову запозичено з голландської;

гол. baak «сигнал, знак», мн. baken, споріднене з снн. bāke «освітлювальний вогонь», фриз. ст. bāken «тс.», які через проміжну форму основи *baukna- виводяться від лат. būcina «сигнальний горн»;

р. ба́кен, ба́кан, [ба́кон], бр. ба́кен «тс.», n. bakan «бакен, сигнальна башта, маяк», болг. ба́кен, ба́кан;

очевидно, запозичення з якоїсь тюркської мови;

пор. тур. крим.-тат. узб. уйг. каз. bok «кал, гній, бруд», які зіставляються з монг. bog «бруд, сміття»;

менш переконливе зближення з р. [бакла́н] «колода», [баку́лька] «вистругана паличка», [баклу́ша] «заболонь у дерева», схв. бàкуља «тс.» та ін. (ЭССЯ 1, 142–143);

позбавлені підстав зіставлення з гал. baccus «заглибина, впадина» (Горяев 1896, 9), з р. бок (Соболевский Slavia 5, 441) або з укр. бак «резервуар»;

р. бака́й «річкова протока; прохід у плавнях», [бака́лда] «яма з водою; вибоїна з водою», [бока́лда] «тс.»;