БАЙОР — ЕТИМОЛОГІЯ
байор «крайка»
запозичено з румунської мови, очевидно, через польське посередництво;
рум. báier(ă) «шнурок, тасьма» виводиться з лат. bajulus «носій» неясного походження (Vrabie Romanoslavica 14, 129; DLRM 63) або з лат. varius «різнобарвний» (Puşcariu 14–15);
менш переконливе припущення (SW І 84) про запозичення через польську мову з італійської (іт. bagliore «блиск»);
безпідставно пов’язується (БЕР І 26) з тур. bayır «могила, горб»;
рум. [baiúră] є зворотним запозиченням з української мови;
n. bajorek «металева нитка для гаптування і оздоб; обвита металевим дротиком струна», болг. ба́е́р «намисто», баи́р «жіноча прикраса»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
байо́рка
«крайка; широка стрічка; обвита металевою ниткою товста струна»
байо́рок
«товста струна; золота нитка»
ба́йорці
«плетені шнурочки при поясі»
ба́юр
«крайка, шнурок»
бою́рка
«тс.»
бою́рок
«вузький пояс»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́е́р «намисто» | болгарська |
| bajulus «носій» | латинська |
| varius «різнобарвний» | латинська |
| báier(ă) «шнурок, тасьма» | румунська |
| baiúră | румунська |
| bayır «могила, горб» | турецька |
| баи́р «жіноча прикраса» | українська |
| bajorek «металева нитка для гаптування і оздоб; обвита металевим дротиком струна» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України