БАЙКА — ЕТИМОЛОГІЯ

через польську мову запозичено з німецької;

нн. baie (нвн. Boi) через гол. baai «шерстяна тканина» зводиться до фр. ст. baie (boie), яке походить від лат. badius, baius «каштановий, гнідий»;

р. бр. ба́йка «товста шерстяна тканина», п. baja, Ibaj], beja, bajka «грубе сукно; зимова спідниця; товстий каптан; бумазея», ч. páj, paja «грубе сукно», слн. bája «тс.»;

споріднене з дінд. bhánati «говорить», sabhā «збори», лат. fārī «говорити», гр. φημί (дор. φᾱμί) «говорю». вірм. ban «слово, мова», пн.-фриз. bālen «говорити», дангл. bōian «хвалитися»;

невірно пов’язується (напр., Sławski І 25; Шанский ЭСРЯ І 2, 65) з лит. bóti «звертати увагу», яке походить від п. dbać чи бр. дбаць і не має приписуваного йому іноді при перекладі значення «питати»;

з іє. *bhā-;

псл. bajati;

р. ба́ять «говорити», бр. [ба́иць] «говорити, базікати, плести нісенітницю», др. баяти «розповідати байки; чарувати», п. bajać «розповідати казки; базікати, вигадувати», ч. bájiti «розповідати казки», ст. báti, baju «тс.», слц. báj «міф», bájka «байка», вл. заст. bać «розповідати казки, говорити нісенітницю», нл. bajaś «базікати, розповідати казки», болг. ба́я «замовляю, ворожу», м. бае, схв. бȁјати «тс.», слн. bájati «базікати, заклинати, ворожити, пророкувати», [bajúlje] «якісь дитячі пісні», стсл. багати «розповідати байки, замовляти, заворожувати, заклинати»;

запозиченнями з слов’янських мов є лит. [besieda], уг. beszéd «мова, бесіда»;

помилковим було тлумачення початкового бе- як префікса, відповідного лит. be- в дієсловах тривалого виду (Брандт РФВ 21, 207; Погодин РФВ 39, 3), а також пояснення слова бе́сіда як похідного від гіпотетичної форми кореня *bes- (‹*bhes-) «розмова, звуки», нібито того самого, що і в словах ба́яти, ба́йка та ін. (Горяев 17; Ильинский РФВ 62, 237–239; Brückner 26–27);

псл. besěda, утворене з прислівника bez «зовні» і іменника sěda «сидіння»;

первісне значення – «сидіння надворі», пізніше «зібрання», «розмова» і т. д;

вважається також (Rozwadowski RSl 2,104–105; ЭССЯ 1,211 – 212) спорідненим з дінд. bhasád- «зад» (‹*«сидіння»);

р. болг. бесе́да, бр. бясе́да «бенкет; [бесіда]», др. бecѣдa «місце для сидіння; розмова», п. biesiada «бенкет», ч. слц. beseda «дружня розмова; зібрання для розмови», ч. besídka «альтанка», слц. besiedka «тс.», вл. bjesada «розмова, товариство співрозмовників», болг. бесе́дка «альтанка», м. беседа «розмова», схв. бе́седа «промо ва, проповідь», слн. beséda «слово, розмова, мова, обіцянка», стел. ЕЕСѣда «слово, розмова»;

запозичення з латинської мови;

лат. fātum «слово (воля) богів; доля; смерть» пов’язане з fārī «мовити, оповідати», спорідненим з псл. bajati, укр. ба́яти, ба́йка;

р. бр. болг. схв. фа́тум, п. fatum, ч. слц. слн. fátum;