БАЗА — ЕТИМОЛОГІЯ

неточним є твердження (Шанский ЭСРЯ І 2, 9–10) про запозичення в давньоруську мову безпосередньо з латинської (йдеться, мабуть, про форму базес 1499);

запозичено з німецької або французької мови через російське або польське посередництво;

н. Báse, фр. base походять від лат. basis «основа, фундамент», запозиченого з грецької мови;

гр. βάσις «хід, рух, крок, нога, підставка, основа» пов’язане з βαίνω (‹*βαν-ιω) «ходжу», спорідненим з лат. venio «приходжу», гот. qiman «приходити», нвн. kommen «тс.», дінд. gámati «іде»;

р. бр. болг. м. схв. ба́за, п. вл. нл. baza, ч. báze, слц. слн. báza;

запозичення з тюркських або калмицької мов;

пор. тат. кар. баз «яма, льох», калм. бас «скотний двір»;

зіставлялося (Горяев 9) з нвн. Bánse «амбар», дісл. bas «хлів»;

припускався (Iljinskij PF 11, 186–187) перерозподіл гіпотетичного дієслова *obazati (з префікса ob՝ і кореня, наявного в лат. ago «жену», гр. ἄγω «тс.», ав. azaiti «жене»);

обидва припущення позбавлені достатніх підстав;

р. баз «двір, [скотний двір]»;

очевидно, нове запозичення з німецької мови;

н. Básis походить від лат. basis «основа, фундамент», до якого зводиться й форма ба́за (див.);

р. болг. ба́зис, бр. ба́зіс, ч. basis, слц. bázis, схв. ба́зис;

з української мови рум. boz, молд. боз «бузина»;

зіставляються також (ЭССЯ 3, 145) із звуконаслідувальною основою *bъz- «бриніти» (як назва рослини, з якої роблять сопілки);

на слов’янському ґрунті можна припустити зв’язок з дієсловом бзді́ти, враховуючи міцний запах відповідних рослин (Brückner KZ 46, 193–194);

псл. bъzъ ‹*bzb, варіант тієї самої основи (būz‹*bouz-), що і в словах бузо́к, бузина́;

етимологія непевна;

найчастіше виводиться від іє. bhug’/*bhāug’- і пов’язується з лат. fāgus «бук», гр. φηγός, н. Buche «тс.», курд. būz «в’яз»;

р. [боз] «бузина», п. ч. bez «бузина; бузок», слц. baza «тс.», вл. bóz «бузина», нл. [bez], baz, полаб. båz, болг. бъз, м. боз, схв. бȁз, ба́за, бзо́ва, зо́ва «тс.», слн. [bez] bezèg «бузина; бузок»;

назва тлумачиться як «(людина) з широко розставленими ногами» (характерна поза діабетика) або як «те, що проганяє (рідину через організм)»;

буквальне значення і мотивація грецької назви хвороби єдиного пояснення не мають;

гр. διαβήτης «діабет» є складним словом, утвореним з δια- «через» (можливо, з *δισά від δίσ «двічі», що походить з іє. *dis- ‹*duis-«надвоє, навпіл»), та βήτης «який ходить, рухається», пов’язаного з βαίνειν «іти», від якого походить також укр. ба́за;

через посередництво сучасних західноєвропейських та латинської мов (н. Diabét, фр. diabète, англ. diabetes, лат. diabētēs) запозичено з грецької;

р. болг. диабе́т, бр. дыябе́т, п. diabetyk «хворий на діабет», ч. слц. diabetes, м. дијабетес, схв. дијабéтес, слн. diabétes;

очевидно, псл. *bazъ «бузина», споріднене з лат. fāgus «бук», гр. φηγός, дісл. bōk, двн. buohha, гот. bōka «тс.» (іє. *bhāĝ-);

заслуговує на увагу і припущення (Bern. I 111) про походження слц. baza від псл. *bъz- (пор. укр. бзина, боз), у зв’язку з чим українські форми слід було б розглядати як запозичення з словацької мови;

р. [бас] «бузина», слц. baza, bazina, нл. baz «тс.»;

очевидно, похідне утворення від основи псл. *bа- «розмовляти», аналогічне до бала́кати, бага́кати тощо;

р. [ба́зи́ть] «голосно кричати, плакати, лаятись», бр. [базы́каць] «базікати», м. базика «дражнить»;