БАГНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
багти́ «бажати»
псл. *bagti, bagnǫti, *bažēti ‹*bagēti, утворення від того самого кореня, що й бага́ття;
пряме значення в минулому – «горіти, пектись», далі, очевидно, «терпіти спрагу» (пор. пражити «смажити»– прагнення «бажання»);
пов’язання з лит. gobetis «бажати, бути хтивим» і припущення метатези b i g на слов’янському ґрунті (Machek ESJČ 49) непереконливе;
р. [бажа́ть, бажи́ть], бр. бажа́ць, п. [zabagać się], ч. bažiti, слц. bažiť, [bahnuť]);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бага́
ба́гнути
багчи́
бажа́ти
бажи́ти
бажі́ти
бажни́й
бога́ти
ви́баг
виба́ганка
«примха»
вибага́ти
«вигадувати; розуміти; виявляти примхливі бажання»
ви́багливець
виба́гливий
виба́жний
за́баг
заба́ганка
забага́ти
наба́жний
незаба́гливий
побажа́ння
прибаг
прибага́ти
прибагну́ти
приба́гом
«випадково, з примхи»
приба́гти
приба́жний
«бажаний з примхи»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бажа́ць | білоруська |
gobetis «бажати, бути хтивим» | литовська |
zabagać się | польська |
*bagti | праслов’янська |
бажа́ть | російська |
bažiť | словацька |
бажи́ть | українська |
bahnuť | українська |
bažiti | чеська |
bagnǫti | ? |
*bažēti | ? |
бага́ття | ? |
збагну́ти «осягти, зрозуміти»
очевидно, пов’язане з [багти́, ба́гнути];
в такому разі спочатку могло означати «згадати з бажанням»;
зіставлялося також (Ільїнський ЗІФВ 21, 1–2) з лит. bogìnti «швидко мчати», спорідненим з псл. běžati (з припущенням розвитку первісного значення «бігти» в «швидко перебігти думкою»);
виведення з-багну́ти від *з-бад-ну́ти, що було б пов’язане з п. badać, ч. badati (Бузук ЗІФВ 7, 68), викликає сумнів, оскільки перехід д ›г українській мові не властивий;
Фонетичні та словотвірні варіанти
збагне́нний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bogìnti «швидко мчати» | литовська |
badać | польська |
běžati (з припущенням розвитку первісного значення «бігти» в «швидко перебігти думкою») | праслов’янська |
badati | чеська |
багти́ | ? |
ба́гнути | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України