БАВИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ба́вити «забавляти, розважати, затримувати, затримуватись, перебувати»

досі ототожнюється з утвореннями типу відбавля́ти, збавля́ти і вважається каузативним утворенням від byti «бути» (Фасмер – Трубачев І 101; Sł. prasł. І 197–198; Sadn.– Aitz. VWb. l 101; Bern. I 47 та ін.);
насправді це дві окремі групи утворень, які в усіх слов’янських мовах чітко розрізняються семантично і етимологічно;
ба́вити «розважати, затримувати» пов’язане з псл. основою baviti «говорити, розповідати», похідною від іє. *bhā- «говорити» і збереженою в стсл. обавати «замовляти, заклинати», р.-цсл. обаавьникъ «ворожбит, волхв», обавьникъ «тс.; лікар», с.-цсл. забавати «замовляти, заклинати», схв. заст. зàбавити «наговорити, зганьбити», слн. zabávljati «прискіпуватись, лаятись, виявляти незадоволення», ч. baviti se o čem «розповідати один одному про щось», р. [ба́вить] «говорити», можливо, також бау́тка (‹*бавутка) «приказка», прибау́тка «тс.»;
від значення «розмовляти, розважати розмовами, займати розмовами» до «затримувати» перехід цілком природний (Мельничук Этимология 1967, 61–62);
лит. bõvytis «бавитись, розважатись, займатись» є запозиченням з білоруської або польської мови (Fraenkel І 53);
р. [ба́вить] «гаяти, зволікати», бр. ба́віць «гаяти», др. забавляти «утруднювати, турбувати», n. bawić «перебувати, гаяти, забавляти», ч. baviti «розважати», слц. bavit «тішити, займати, розважати», вл. zabawjeć, болг. ба́вя «затримуюся, забавляю», м. бави «бариться», забави «забавляє», схв. бȁвити «займатися», бȁвити се «перебувати», àзбављати «забавляти», слн. zabávati «тс.», báviti se «займатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бави́льник «чоловік, який бавить дитину»
бави́льце
бави́ля «жінка, яка бавить дитину»
бави́нник «тс.»
бави́нниця «тс.»
ба́вка «розвага, іграшка»
ба́вний «забарний, повільний»
баву́н «весельчак»
баву́шка «тс.»
заба́ва
за́бавка
забавля́ти «розважати»
заба́вний
заба́вник
неба́вком «незабаром»
неба́вом
не́ба́вці
незаба́вки «тс.»
незаба́вно «негайно»
незаба́вом
нео́бавки
нео́бавці «тс.»
обава «затримка»
обавля́тися «баритися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́віць «гаяти» білоруська
ба́вя «затримуюся, забавляю» болгарська
zabawjeć верхньолужицька
забавляти «утруднювати, турбувати»«перебувати, гаяти, забавляти» давньоруська
*bhā- «говорити» індоєвропейська
bõvytis «бавитись, розважатись, займатись» литовська
бави «бариться» македонська
bawić польська
byti праслов’янська
основою baviti «говорити, розповідати» праслов’янська
ба́вить «говорити» російська
ба́вить «гаяти, зволікати» російська
обаавьникъ «ворожбит, волхв» русько-церковнослов’янська
забавати «замовляти, заклинати» сербо-церковнослов’янська
зàбавити «наговорити, зганьбити» сербохорватська
бȁвити «займатися» сербохорватська
бȁвити се «перебувати» сербохорватська
зàзбављати «забавляти» сербохорватська
bavit «тішити, займати, розважати» словацька
zabávljati «прискіпуватись, лаятись, виявляти незадоволення» словенська
zabávati «тс.»«займатися» словенська
báviti se «тс.»«займатися» словенська
обавати «замовляти, заклинати» старослов’янська
відбавля́ти українська
збавля́ти «бути» українська
забави «забавляє» українська
baviti se o čem «розповідати один одному про щось» чеська
baviti «розважати» чеська
ба́вити «розважати, затримувати» ?
обавьникъ «тс.; лікар» ?
зàбавити «наговорити, зганьбити» ?
бау́тка «приказка» (‹*бавутка) ?
прибау́тка «тс.» ?
значення «розмовляти, розважати розмовами, займати розмовами» ?
до «затримувати» ?

ба́войка «гостинна господиня, що затримує гостей»

на думку Грінченка, зменшувальна форма від гіпотетичного *бава, пов’язаного з дієсловом ба́вити;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бава ?
ба́вити ?

бари́ти «затримувати, гаяти; [боронити Ж]»

непереконливими є спроби пов’язання з коренем by-, тим самим, що в бути (Mikl. EW 26), зокрема з його [різновидом у слові ба́вити (Ильинский РФВ 62, 251–253), або з схв. забòравити «забути», псл. variti «іти вперед» (Trubačev, ZfSl 3, 671), як і з р. ба́рин «пан» (Даль І 49; Краўчук Белар. лінгв. 4, 68).– Мельничук Этимология 1967,60.– Див. ще ба́ри, ба́яти;
значення розвивалось так: «балакати – забалакувати – затримувати розмовами – затримувати»;
залишок псл. bariti «говорити, балакати», спорідненого з ба́ри, похідного від іє. *bhā-, того самого, що і в словах ба́яти, бала́кати та ін;
р. [бари́ть] «затримувати», бр. [бары́ць] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заба́ра «затримка»
заба́рливий
забарни́й
невзаба́рі
незабаром
оба́ратися
обаря́ти «баритися»
унезаба́рі
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бары́ць «тс.» білоруська
*bhā- індоєвропейська
variti «іти вперед» праслов’янська
ба́рин «пан» російська
бари́ть «затримувати» російська
by- ?
бути ?
ба́вити «забути» ?
так: «балакати -- забалакувати -- затримувати розмовами -- затримувати» ?
bariti «говорити, балакати» ?
ба́ри ?
ба́яти ?
бала́кати ?

ви́бавити «вивести, знищити; звільнити»

псл. -baviti, каузативна форма до дієслова byti;
можливо, споріднена з дінд. bhãvayati «викликає до життя, оживляє», bhávati «виникло, є, існує», bhaváḥ «походження, народження», bhãváh «існування, буття»;
іє. *bheu-/bhou «рости, виникати; бути»;
безпідставно ототожнюється з ба́вити «розважати», забавля́ти «тс.» і под. (Фасмер І 101; Преобр. І 11; Brückner 18; Machek ESJČ 78; Skok I 124);
р. изба́вить, бр. вы́бавіць, п. wybawić, ч. zbaviti, слц. zbaviť, болг. изба́вям, м. избави, схв. ѝзбавити, стсл. избавити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́бава
вибавля́ти
відба́вити
відбавля́ти
доба́вити
доба́вка
добавля́ти
зба́вити
збавля́ти
наба́вити
на́ба́вка
набавля́ти
набавни́й «додатковий»
наба́вник «той, хто набавляє ціну»
наба́вочний «тс.»
надба́вити
надба́вка
надбавля́ти
надба́вний
надба́вочний
позба́вити
позба́́влений
позбавля́ти
приба́вити
приба́вка
прибавля́ти
уба́вити
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вы́бавіць білоруська
изба́вям болгарська
bhãvayati «викликає до життя, оживляє» давньоіндійська
*bheu-/bhou «рости, виникати; бути» індоєвропейська
избави македонська
wybawić польська
-baviti праслов’янська
изба́вить російська
збавити сербохорватська
zbaviť словацька
избавити старослов’янська
zbaviti чеська
bhávati «виникло, є, існує» ?
bhaváḥ «походження, народження» ?
bhãváh «існування, буття» ?
ба́вити «розважати» ?
забавля́ти «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України