БАБАК — ЕТИМОЛОГІЯ

баба́к «Marmota bobac; Arctomys bobac; ледар» (зоол.)

спроби пов’язати з кар. baidbax, baibax «поганий», тур.-перс. bedbaht «нещасна людина» (Фасмер І 107; Zajączkowski JP 19, 37; Преобр. І 12), ккалп. балпак «коротконогий», каз. тат. байпак «панчохи вовняні» (Дмитриев 563) або з тур. bai böjük «великуватий» (Mikl. TEl. Nachtr. I 9) позбавлені підстав;
пор. тат. башк. каз. байбак «Marmota»;
запозичення з тюркських мов;
р. байба́к, [баба́к], бр. байба́к, п. [bajbak] «ледар», bobak «тс.; (зоол.) Arctomys bobac»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бабако́вина «купа землі, нарита байбаком»
бабача́
бабачи́ння «тс.»
байба́к
байба́цтво «егоїстична замкнутість»
боба́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
байбак «Marmota» башкирська
байба́к білоруська
байпак «панчохи вовняні» казахська
байбак «Marmota» казахська
baidbax караїмська
baibax «поганий» караїмська
балпак «коротконогий» каракалпакська
bajbak «ледар»«тс.; (зоол.) Arctomys bobac» польська
bobak «ледар»«тс.; (зоол.) Arctomys bobac» польська
байба́к російська
байпак «панчохи вовняні» татарська
байбак «Marmota» татарська
bai böjük «великуватий» турецька
баба́к українська
bedbaht «нещасна людина» ?

баба́йка «велике весло»

очевидно, походить від ба́ба з переносним значенням «чурбак» і под. (Преобр. І 10);
можна припустити також зв’язок з формою [бабо́й] «дерев’яний виступ у човні» (Кравчук ВЯ 1968/4, 124);
р. [баба́йка] «весло з цілої колоди, цурка, обрубок, кочет», схв. ба́бак «ручка на кіссі; поперечна рукоять на веслі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баба́їти «гребти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
баба́йка «весло з цілої колоди, цурка, обрубок, кочет» російська
ба́бак «ручка на кіссі; поперечна рукоять на веслі» сербохорватська
ба́ба «чурбак» українська
бабо́й «дерев’яний виступ у човні» українська

ба́бка (вид комахи)

вважається утвореним від баба в значенні «відьма, чарівниця» на тій підставі, що неприємні для людей тварини, в т. ч. деякі комахи, приймались у минулому за чарівників (Machek ESJČ 40; Vážný 289; Шанский ЭСРЯ І 2, 5–6);
на думку інших (Потебня РФВ 7, 69; Преобр. I 10; Фасмер I 100), назва зумовлена уявленням про переселення душі померлого (баби) в комаху;
можливе припущення про зв’язок з гіпотетичною основою псл. bab- «надуватись, розбухати» (Rječnik І 129–133);
р. ба́бочка «метелик», [ба́ба] «тс.», [ба́бка] (назва різних видів комах), п. [baba] «сонечко», [babka] «тс.», ч. babka «хрущ», слц. bábka «лялечка», babočka «кропив’янка», вл. babka «бджола», болг. [ба́бушка] «лялечка, зародок метелика», схв. [бȁба] «стара бджола», ба́бак «сонечко»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́бич «самець бабки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́бушка «лялечка, зародок метелика» болгарська
babka «бджола» верхньолужицька
baba «сонечко» польська
babka «тс.» польська
bab- «надуватись, розбухати» праслов’янська
ба́бочка «метелик» російська
ба́ба «тс.» російська
ба́бка (назва різних видів комах) російська
бȁба «стара бджола» сербохорватська
ба́бак «сонечко» сербохорватська
bábka «лялечка»«кропив’янка» словацька
babočka «лялечка»«кропив’янка» словацька
ба́ба «відьма, чарівниця» українська
babka «хрущ» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України