АЩ — ЕТИМОЛОГІЯ
ащ «якщо»
незвичайна для української мови звукова форма слова, відомого з давньоруського періоду в формі аче «якщо»;
очевидно, запозичення з церковнослов’янської мови, де, як і др. аче, пояснюється як результат давнього злиття сполучників *at (›а) і *je, реконструйованого на підставі дінд. yāt «з (часу), від», ав. yat «коли, це», дперс. yātā, «коли» або сполучника at і займенникової основи *če (‹*ke), спорідненої з лат. -que «і», гр. τέ, дінд. са «тс.»;
може розглядатись і як місцеве діалектне утворення в результаті контамінації аже і аче (Ogonowski Stud. 213, 10);
р.-цсл. аψе, стсл. аште;
Фонетичні та словотвірні варіанти
а́щби
«якби»
а́щеби
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| yat «коли, це» | авестійська |
| τέ | грецька |
| yāt «з (часу), від» | давньоіндійська |
| са «тс.» | давньоіндійська |
| yātā | давньоперська |
| аче | давньоруська |
| -que «і» | латинська |
| аψе | русько-церковнослов’янська |
| аче «якщо» | ? |
| *at (›а) | ? |
| *če (‹*ke) | ? |
| аже | ? |
| аче | ? |
| аште | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України