АУЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ау́л «селище в кавказьких та деяких середньоазіатських народів»
тат. узб. каз. кирг. ау́л «аул», каз. ног. башк. авыл «тс.», аз. а ғыл «кошара», тур. ağıl «тс.» походять від кореня а:во (‹*а:ғ) «збиратися», спорідненого з монг. ail «сім’я; селище, юрта; кочова стоянка»;
р. бр. болг. ау́л, п. auł, ч. aúl, слц. aul, схв. аул – запозичення з тюркських мов, можливо, з татарської;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аву́л
«тс.»
ау́ла
«юрба»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ау́л | білоруська |
| ау́л | болгарська |
| auł | польська |
| аул | сербохорватська |
| aul | словацька |
| можливо | українська |
| з татарської | українська |
| aúl | чеська |
| ау́л | ? |
авуло́м «огулом»
результат видозміни деетимологізованих слів огу́лом, огу́льний, очевидно, під впливом слова аву́л, ау́л (сукупність жител тюркських народів) і його похідних;
Фонетичні та словотвірні варіанти
авульний
«огульний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| огу́лом | ? |
| огу́льний | ? |
| аву́л | ? |
| ау́л (сукупність жител тюркських народів) | ? |
аге́л «кругла загорода для овець»
запозичення з тюркських мов;
тур. ağıl «загін для худоби, вівчарня», аз. ағыл «тс.», каз. тат. крим.-тат. і ін. аул «селище» є похідним від пратюркського кореня ağ «сітка, невід; місце, оточене тенетами, тином; загін; огороджувати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ағыл «тс.» | азербайджанська |
| і | казахська |
| і | кримсько-татарська |
| і | татарська |
| ağıl «загін для худоби, вівчарня» | турецька |
| аул «селище» | ? |
| ağ «сітка, невід; місце, оточене тенетами, тином; загін; огороджувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України