АУЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ау́л «селище в кавказьких та деяких середньоазіатських народів»
тат. узб. каз. кирг. ау́л «аул», каз. ног. башк. авыл «тс.», аз. а ғыл «кошара», тур. ağıl «тс.» походять від кореня а:во (‹*а:ғ) «збиратися», спорідненого з монг. ail «сім’я; селище, юрта; кочова стоянка»;
р. бр. болг. ау́л, п. auł, ч. aúl, слц. aul, схв. аул – запозичення з тюркських мов, можливо, з татарської;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аву́л
«тс.»
ау́ла
«юрба»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ау́л | білоруська |
| ау́л | болгарська |
| auł | польська |
| аул | сербохорватська |
| aul | словацька |
| можливо | українська |
| з татарської | українська |
| aúl | чеська |
| ау́л | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України