АТАШЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
аташе́
запозичено з французької мови, можливо, через російську;
фр. attaché «прикомандирований» є дієприкметниковою формою від attacher «прикомандирувати, прикріпити, приєднати», утвореного під впливом фр. ст. estachier «забивати, втикати» на основі прийменника à «в, до», що походить від лат. ad «до, при», і іменника tache y давньому значенні «гачок, застібка», що зводиться до франк. *tēkan «знак», спорідненого з гот. taikns «знак, диво, доказ», двн. zeihhan «знамення», нвн. Zéichen «знак»;
р. атташе́, бр. аташэ́, п. attaché, ч. слц. слн. atašé, вл. atašej, болг. м. аташе́, схв. атàшē;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
аташэ́ | білоруська |
аташе́ | болгарська |
atašej | верхньолужицька |
taikns «знак, диво, доказ» | готська |
zeihhan «знамення» | давньоверхньонімецька |
ad «до, при» | латинська |
аташе́ | македонська |
Zéichen «знак» | нововерхньонімецька |
attaché | польська |
атташе́ | російська |
атàшē | сербохорватська |
atašé | словацька |
atašé | словенська |
*tēkan «знак» | франкська |
attaché «прикомандирований» | французька |
estachier «забивати, втикати» | французька |
atašé | чеська |
attacher «прикомандирувати, прикріпити, приєднати» | ? |
estachier «забивати, втикати» | ? |
à «в, до» | ? |
значенні «гачок, застібка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України