АТАШЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

аташе́

запозичено з французької мови, можливо, через російську;
фр. attaché «прикомандирований» є дієприкметниковою формою від attacher «прикомандирувати, прикріпити, приєднати», утвореного під впливом фр. ст. estachier «забивати, втикати» на основі прийменника à «в, до», що походить від лат. ad «до, при», і іменника tache y давньому значенні «гачок, застібка», що зводиться до франк. *tēkan «знак», спорідненого з гот. taikns «знак, диво, доказ», двн. zeihhan «знамення», нвн. Zéichen «знак»;
р. атташе́, бр. аташэ́, п. attaché, ч. слц. слн. atašé, вл. atašej, болг. м. аташе́, схв. атàшē;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аташэ́ білоруська
аташе́ болгарська
atašej верхньолужицька
taikns «знак, диво, доказ» готська
zeihhan «знамення» давньоверхньонімецька
ad «до, при» латинська
аташе́ македонська
Zéichen «знак» нововерхньонімецька
attaché польська
атташе́ російська
атàшē сербохорватська
atašé словацька
atašé словенська
*tēkan «знак» франкська
attaché «прикомандирований» французька
estachier «забивати, втикати» французька
atašé чеська
attacher «прикомандирувати, прикріпити, приєднати» ?
estachier «забивати, втикати» ?
à «в, до» ?
значенні «гачок, застібка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України