АТАКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ата́ка
запозичено через російську або польську мову з німецької;
нім. Attácke походить від фр. attaque, безафіксного утворення від дієслова attaquer «нападати, атакувати», що зводиться до іт. attaccare «починати (бій)»;
р. бр. болг. м. ата́ка, п. слц. atak, ч. atak, ataka, вл. ataka, схв. àтак, атàка, слн. atáka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
атакованье
атакува́ти
аттакованье
«напад, штурм»
(ХѴIII ст.)
аттаковати
«напасти, штурмувати, добувати»
(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ата́ка | білоруська |
| ата́ка | болгарська |
| ataka | верхньолужицька |
| attaccare «починати (бій)» | італійська |
| ата́ка | македонська |
| Attácke | німецька |
| atak | польська |
| àтак | сербохорватська |
| atak | словацька |
| atáka | словенська |
| атàка | українська |
| attaque | французька |
| atak | чеська |
| ataka | чеська |
| attaquer «нападати, атакувати» | ? |
| ата́ка | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України