АРХІВАРІУС — ЕТИМОЛОГІЯ
архі́в
запозичено через німецьку мову з латинської;
лат. archivum походить від гр. ἀρχεĩον «адміністративна установа, відомство», похідного від ἀρχή «влада, правління; початок», пов’язаного з етимологічно неясним дієсловом ἄρχω «починаю; (я) є першим; керую»;
р. архи́в, бр. архі́ў, п. archiwum, ч. archiv, archív, слц. archív, вл. archiw, болг. архи́в, архи́ва, м. архив, архи́ва, схв. àрхūв, архùва, слн. arhív;
Фонетичні та словотвірні варіанти
архива
(XVIII ст.)
архива́льний
архіва́ріус
архіві́ст
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
архі́ў | білоруська |
архи́в | болгарська |
archiw | верхньолужицька |
ἀρχεĩον «адміністративна установа, відомство» | грецька |
archivum | латинська |
архив | македонська |
archiwum | польська |
архи́в | російська |
àрхūв | сербохорватська |
archív | словацька |
arhív | словенська |
архи́ва | українська |
архи́ва | українська |
архùва | українська |
archiv | чеська |
archív | чеська |
ἀρχή «влада, правління; початок» | ? |
ἄρχω «починаю; (я) є першим; керую» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України