АРХІВАРІУС — ЕТИМОЛОГІЯ
архі́в
запозичено через німецьку мову з латинської;
лат. archivum походить від гр. ἀρχεĩον «адміністративна установа, відомство», похідного від ἀρχή «влада, правління; початок», пов’язаного з етимологічно неясним дієсловом ἄρχω «починаю; (я) є першим; керую»;
р. архи́в, бр. архі́ў, п. archiwum, ч. archiv, archív, слц. archív, вл. archiw, болг. архи́в, архи́ва, м. архив, архи́ва, схв. àрхūв, архùва, слн. arhív;
Фонетичні та словотвірні варіанти
архива
(XVIII ст.)
архива́льний
архіва́ріус
архіві́ст
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| архі́ў | білоруська |
| архи́в | болгарська |
| archiw | верхньолужицька |
| ἀρχεĩον «адміністративна установа, відомство» | грецька |
| archivum | латинська |
| архив | македонська |
| archiwum | польська |
| архи́в | російська |
| àрхūв | сербохорватська |
| archív | словацька |
| arhív | словенська |
| архи́ва | українська |
| архи́ва | українська |
| архùва | українська |
| archiv | чеська |
| archív | чеська |
| ἀρχή «влада, правління; початок» | ? |
| ἄρχω «починаю; (я) є першим; керую» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України