АРТІЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

арті́ль

запозичено з тюркських мов через російську;
виводиться від тат. башк. арт «задня частина, тил» та іл (тур. el) «народ, община», отже, артіл – «народ, що знаходиться ззаду, резерв»;
за іншою точкою зору – з тобольськотат. урталай «навпіл, разом» (Будагов І 123);
виведення з тур. ortak «спільний, спільник» (Преобр. І 8) непереконливе;
не досить обґрунтоване й припущення про зв’язок з іт. artieri (мн. від artiere) «ремесло» (Фасмер І 89; Bern. І 31);
р. арте́ль, бр. арце́ль, п. слц. artel, ч. artel, болг. арте́л, схв. артељ, слн. artél;
Фонетичні та словотвірні варіанти

арті́лець
арті́льник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
арт «задня частина, тил» башкирська
арце́ль білоруська
арте́л болгарська
artieri «ремесло» (мн. від artiere)(Фасмер І 89; Bern. І 31) італійська
artel польська
арте́ль російська
артељ сербохорватська
artel словацька
artél словенська
арт «задня частина, тил» татарська
ortak «спільний, спільник» турецька
artel чеська
іл «народ, община» (тур. el) ?
артіл «народ, що знаходиться ззаду, резерв» ?
урталай «навпіл, разом» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України