АНУ-НУ — ЕТИМОЛОГІЯ

ану́ (вигук)

результат злиття підсилювальної частки а і вигуку ну;
ρ. a ну, [а́но́], бр. ану́, ану́тка, п. anu «нубо, нумо, ну-ну, авжеж; то, отже, тож», нл. anu «ану»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ану (XVII-- XVIII ст.)
ану-ну́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ану́ білоруська
anu «ану» нижньолужицька
anu «нубо, нумо, ну-ну, авжеж; то, отже, тож» польська
а́но́ українська
ану́тка українська
а ?
ну ?
ну ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України