АНТАБКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
канта́пка «ремінець, яким скріплюються дві частини ціпа»
результат видозміни форми [анта́бка] «ручка, держак», [aнта́ба] «тс.» (від нім. Hándhabe, двн. hanthaba «тс.», утвореного з основ Hand «рука» і haben «мати»);
бр. ст. кантаба «засувка, ручка» (1556), гантаба «тс.» (1682);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кантаба «засувка, ручка» (1556), (ст.) | білоруська |
| гантаба «тс.» (1682) | білоруська |
| hanthaba | давньоверхньонімецька |
| Hándhabe | німецька |
| Hand «рука» | німецька |
| haben «мати» | німецька |
| анта́бка «ручка, держак» | ? |
| aнта́ба «тс.» (від нім. Hándhabe, двн. hanthaba «тс.», утвореного з основ Hand «рука» і haben «мати») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України