АНЕКСІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ане́ксія
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Annexión, фр. annexion походять від лат. annexio «приєднання», пов’язаного з дієсловом annecto «прив’язую, зв’язую», що складається з префікса ad- «до-» і дієслова necto «в’яжу», спорідненого з псл. snujǫ, укр. снува́ти, ни́тка;
р. анне́ксия, бр. ане́ксія, n. aneksja, ч. anexe, слц. anexia, вл. anektować, болг. ане́ксия, м. апексија, схв. анèксија, слн. aneksíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
анексіоні́ст
анексува́ти
анектува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ане́ксія | білоруська |
| ане́ксия | болгарська |
| anektować | верхньолужицька |
| annexio «приєднання» | латинська |
| апексија | македонська |
| Annexión | німецька |
| snujǫ | праслов’янська |
| анне́ксия | російська |
| анèксија | сербохорватська |
| anexia | словацька |
| aneksíja | словенська |
| снува́ти | українська |
| annexion | французька |
| anexe | чеська |
| annecto «прив’язую, зв’язую» | ? |
| ad- «до-» | ? |
| necto «в’яжу» | ? |
| ни́тка | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України