АМОРАЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
а-
наявний в усіх слов’янських мовах;
через посередництво західноєвропейських мов запозичено в складі відповідних слів з грецької мови;
для творення деяких слів із цим префіксом було використано латинські основи (напр., амора́льний, анорма́льний);
гр. ἀ-, ἀν«не-, без-», споріднене з дінд. ав. a(n)-, вірм. an-, лат. in-, двн. гот. un- «тс.», походить від іє. *n-, редукованої форми заперечної частки ne;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ан-
(префіксальний елемент заперечної семантики в складі запозичених слів типу алогі́чний, ангідри́д, аполіти́чний, аритміч́ний, атоні́чний, який змінює значення наступної за ним словотворчої частини на протилежне)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| a(n)- | авестійська |
| an- | вірменська |
| un- «тс.» | готська |
| ἀ- | грецька |
| ἀν «не-, без-» | грецька |
| un- «тс.» | давньоверхньонімецька |
| a(n)- | давньоіндійська |
| *n̥ | індоєвропейська |
| in- | латинська |
| амора́льний | українська |
| анорма́льний | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України