АЛЮР — ЕТИМОЛОГІЯ
алю́р «хода коня»
запозичено через посередництво російської мови з французької;
фр. allure «хода, хід; темп» є похідним від aller «іти»;
р. аллю́р, бр. болг. алю́р, ч. allura, alura, схв. àлūр;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
алю́р | білоруська |
алю́р | болгарська |
аллю́р | російська |
лūр | сербохорватська |
allure «хода, хід; темп» | французька |
allura | чеська |
alura | чеська |
aller «іти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України