АЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, результат скорочення давньоруського сполучника али «тс.; або» (пор. р. [а́ли] «чи, хіба», аль «тс.», бр. [алі́] «але»), який, разом з п. ст. ali «але; поки», болг. али́ «хіба; або; але», м. али «або», схв. ȁли «але; або; хіба», слн. àli «або; але» зводиться до псл. ali «але; або», утвореного з сполучника а і частки li;

очевидно, походить від рум. [gurár] «дрючок для провертання вала в ткацькому верстаті» неясного походження;

кінцеве ль (зам. p) виникло або внаслідок дисиміляції, або за аналогією до слів із суфіксом -аль;