АЛЛО — ЕТИМОЛОГІЯ

недавнє запозичення з французької мови;

фр. allô, вперше вжите в кінці XIX ст., штучно утворене з вигуку allons «ну»;

можливо, укр. галло́, гальо́, як і п. halo, ч. haló, схв. хȁлō, з’явилися внаслідок контамінації з англ. hallo «галло, здрастуй» або цілком зводяться до нього;

р. алло́, бр. ало́, п. вл. halo, ч. слц. haló, болг. ха́ло, а́ло́, м. ало, схв. хȁлō, àлō, слн. haló, àlo;

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з гр. ἄλλος, -η «чужий, інший»;

в російській мові могло асоціюватися з прикметником а́лый «червоний»;

р. А́лла, бр. А́ла;