АКОМПАНЕМЕНТ — ЕТИМОЛОГІЯ

акомпанеме́нт

порівняно нові запозичення через посередництво російської та німецької мов (нім. akkompaníeren «акомпанувати») з французької;
фр. accompagnement, accompagnateur є похідними від accompagner «супроводити, акомпанувати», що в старофранцузькій мові виникло на базі сполучення прийменника à «при, до» (з лат. ad «тс.») та іменника compain «товариш», яке походить від нар.-лат. * companіо «тс.; однокашник», утвореного з прийменника cum (›com-) «з, разом» та іменника pānis «хліб», пов’язаного з pāsco «пасу», спорідненим з псл. pasti, укр. па́сти;
р. аккомпанеме́нт, бр. акампанеме́нт, n. akompaniament, болг. акомпаниме́нт, схв. акомпањирати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

акомпаніа́тор
акомпанува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
акампанеме́нт білоруська
акомпаниме́нт болгарська
*companіо «тс.; однокашник» народнолатинська
pasti праслов’янська
аккомпанеме́нт російська
акомпањирати сербохорватська
па́сти українська
accompagnement французька
accompagner «супроводити, акомпанувати» ?
à «при, до»лат. ad «тс.») ?
compain «товариш» ?
pānis «хліб» ?
pāsco «пасу» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України