АД — ЕТИМОЛОГІЯ

ад

гр. αδης «ад» походить від міфологічної власної назви Ἄιδης, Ἀΐδης «Гадес, Аїд» (бог смерті, володар підземного царства і, пізніше, саме підземне царство), етимологія якої тлумачиться по-різному: ця назва виводиться із сполучення елементів ἀ- «не» і *ғɩδ- «бачити» (тобто пояснюється як «невидимий»), зіставляється з дінд. sam-vid- «перебувати разом, об’єднуватися» (в т. ч. і в підземному царстві) тощо;
через старослов’янську мову запозичено з грецької;
р. болг. м. ад, др. адъ, схв. ȁд, стсл. адъ;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ад болгарська
αδης «ад» грецька
sam-vid- «перебувати разом, об’єднуватися» (в т. ч. і в підземному царстві) давньоіндійська
адъ давньоруська
ад македонська
ад російська
ȁд сербохорватська
адъ старослов’янська
Ἀΐδης «Гадес, Аїд» (бог смерті, володар підземного царства і, пізніше, саме підземне царство) ?
ἀ- «не» ?
*ғɩδ- «бачити» (тобто пояснюється як «невидимий») ?

від (прийменник)

споріднене з лит. at-, префіксом, що означає рух від чого і до чого, також ata-, ati-, лтс. at-, прус. at-, et-, гот. id-, двн. it-, ita- «но-, до-», ірл. aith-, aid- «по-, від-», дінд. áti, ав. aiti- «через, пере-», лат. at «але», et «i», гр. ἔτι «ще, все ще», фріг. ἐτι;
псл. otъ‹*ot зводиться до прислівника іє. *ati, *eti «через що; назовні; звідки»;
усі форми з псл. otъ, форми з -д виникли за аналогією до над, під (под), пе́ред;
оді-;
р. от, ото, бр. ад, др. отъ, п. ч. od, ode, слц. od, odo, вл. wot, wote, нл. wot, болг. м. од, схв. од, ода, слн. od, стсл, отъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

від (префікс)
віді-
відо
од
од-
одо
Етимологічні відповідники

Слово Мова
aiti- «через, пере-» авестійська
ад білоруська
од болгарська
wot верхньолужицька
wote верхньолужицька
id- готська
ἔτι «ще, все ще» грецька
it- давньоверхньонімецька
áti давньоіндійська
отъ давньоруська
*ati індоєвропейська
aith- ірландська
at «але» латинська
at- латиська
at- литовська
од македонська
wot нижньолужицька
od польська
ode польська
otъ‹*ot праслов’янська
otъ праслов’янська
at- прусська
от російська
од сербохорватська
od словацька
odo словацька
od словенська
ото українська
ода українська
стсл українська
отъ українська
ἐτι фрігійська
od чеська
ode чеська
ata- ?
ati- ?
et- ?
ita- «но-, до-» ?
aid- «по-, від-» ?
et «i» ?
*eti «через що; назовні; звідки» ?
над ?
під (под) ?
пе́ред ?

А́да

через посередництво старослов'янської і грецької мов (гр. Ἀδά, Ἀδδά) запозичено з гебрайської;
гебр. ім’я Ἀdha утворене на основі іменника 'adhá «пpикраса, краса», пов’язаного з дієслівним коренем *adā «входити, проходити; одягати (щось); прикрашатися», спорідненим з ар. 'adā «бігти, проходити»;
р. бр. А́да, ч. Ada, стсл. Адъда, Адада;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Ада́ «згромажене, або оздобна, з сурскаг(о) отдаленаа» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
'adā «бігти, проходити» арабська
А́да білоруська
'Adha «пpикраса, краса» утворене на основі іменника 'adhá гебрайська
А́да російська
Адъда старослов’янська
Ada чеська
'ādā «входити, проходити; одягати (щось); прикрашатися» ?

Ада́м

можливий також зв’язок з гебр. ādam «бути червоним» або з гебр. adāmā «(червона) земля» (пор. семантичну паралель: лат. homō «людина» ‹ ‹ * «земна» від humus «земля»);
гебр. Ādām утворено від іменника ādām «людина», спорідненого з ар. ādamí «людська істота, людина», ак. ādmu «дитина»;
через посередництво старослов'янської і грецької мов (гр. Ἀδάμ) запозичено з гебрайської;
р. бр. болг. Ада́м, др. Адамъ, п. ч. слц. нл. Adam, вл. Hadam, схв. Àдам, слн. Adam, стсл. Адамъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Ада́мъ «ч(е)л(овѣ)къ, або земскіи, рудый» (1627)
Ода́м
Яда́м
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ādmu «дитина» аккадська
ādamí «людська істота, людина» арабська
Ада́м білоруська
Ада́м болгарська
Hadam верхньолужицька
ādam «бути червоним» гебрайська
adāmā «(червона) земля» (пор. семантичну паралель: лат. homō «людина» ‹ ‹ * «земна» від humus «земля») гебрайська
Ādām утворено від іменника ādām «людина» гебрайська
Адамъ давньоруська
Adam нижньолужицька
Adam польська
Ада́м російська
Àдам сербохорватська
Adam словацька
Adam словенська
Адамъ старослов’янська
Adam чеська

ади́ «дивись»

результат злиття частки а і диви́ (-і́ться]) у вигуковій функції при одночасному скороченні диви;
Фонетичні та словотвірні варіанти

аді́ть «дивіться»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
а (-і́ться]) ?
диви́ (-і́ться]) ?

а́дде «тут; ось, дивися»

складне утворення з вказівного елемента am-, який вважається паралельним до от, і прислівника де з можливим скороченням нововиниклого -дд- (-тд--дд--д-);
Фонетичні та словотвірні варіанти

аде́ «сюди» (виг.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
am- ?
от ?
і (-тд--дд--д-) ?
де (-тд--дд--д-) ?

Олі́мп

гр. Ὄλυμπος, Ὀλύμπιος,(чол.), Ὀλυμπιάς (жін.) пов’язані з назвою гори Ὄλυμπος «Олімп» і похідним від неїὀλυμπιάς «олімпійські ігри»;
через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;
р. Оли́мп, Оли́мпий, Олимпиа́н, Олимпиа́да, Оли́мпия, бр. Алі́мп, Алімпія́н, Алі́мпа, п. Olimpiusz, Olimpia, слц. Olympia, болг. Оли́мпи(й), Олимпиа́да, Олимпия́да, Олимпи́я, м. Олимп, Олимпа, схв. Олимпиjе, Олимпо, Олимпиjа, Олимпа, слн. Olimpij, Olimpija, стсл. Олvмбъ, Олvмпъ, Олvмпиа;
Фонетичні та словотвірні варіанти

А́да
Лі́мпа
Лі́па
Олімпіа́да
Олімпіа́н (чоловічі імена)
Олі́мпій
Олі́мпія (жіночі імена)
Олѵмбїй «н(е)б(ес)ный»
Олѵмбъ «ѿ н(е)б(е)с»
Олѵмпїа «тризнище еллинское»
Олѵмпїа́да (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Алі́мп білоруська
Оли́мпи(й) болгарська
Ὄλυμπος грецька
Олимп македонська
Olimpiusz польська
Оли́мп російська
Олимпиjе сербохорватська
Olympia словацька
Olimpij словенська
Олvмбъ старослов’янська
Оли́мпий українська
Олимпиа́н українська
Олимпиа́да українська
Оли́мпия українська
Алімпія́н українська
Алі́мпа українська
Олимпиа́да українська
Олимпия́да українська
Олимпи́я українська
Олимпа українська
Олимпо українська
Олимпиjа українська
Олимпа українська
Ὀλύμπιος ?
Ὄλυμπος «Олімп» ?
неїὀλυμπιάς «олімпійські ігри» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України