АД — ЕТИМОЛОГІЯ
ад
гр. αδης «ад» походить від міфологічної власної назви Ἄιδης, Ἀΐδης «Гадес, Аїд» (бог смерті, володар підземного царства і, пізніше, саме підземне царство), етимологія якої тлумачиться по-різному: ця назва виводиться із сполучення елементів ἀ- «не» і *ғɩδ- «бачити» (тобто пояснюється як «невидимий»), зіставляється з дінд. sam-vid- «перебувати разом, об’єднуватися» (в т. ч. і в підземному царстві) тощо;
через старослов’янську мову запозичено з грецької;
р. болг. м. ад, др. адъ, схв. ȁд, стсл. адъ;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ад | болгарська |
αδης «ад» | грецька |
sam-vid- «перебувати разом, об’єднуватися» (в т. ч. і в підземному царстві) | давньоіндійська |
адъ | давньоруська |
ад | македонська |
ад | російська |
ȁд | сербохорватська |
адъ | старослов’янська |
Ἀΐδης «Гадес, Аїд» (бог смерті, володар підземного царства і, пізніше, саме підземне царство) | ? |
ἀ- «не» | ? |
*ғɩδ- «бачити» (тобто пояснюється як «невидимий») | ? |
від (прийменник)
споріднене з лит. at-, префіксом, що означає рух від чого і до чого, також ata-, ati-, лтс. at-, прус. at-, et-, гот. id-, двн. it-, ita- «но-, до-», ірл. aith-, aid- «по-, від-», дінд. áti, ав. aiti- «через, пере-», лат. at «але», et «i», гр. ἔτι «ще, все ще», фріг. ἐτι;
псл. otъ‹*ot зводиться до прислівника іє. *ati, *eti «через що; назовні; звідки»;
усі форми з псл. otъ, форми з -д виникли за аналогією до над, під (под), пе́ред;
оді-;
р. от, ото, бр. ад, др. отъ, п. ч. od, ode, слц. od, odo, вл. wot, wote, нл. wot, болг. м. од, схв. од, ода, слн. od, стсл, отъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
від
(префікс)
віді-
відо
од
од-
одо
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
aiti- «через, пере-» | авестійська |
ад | білоруська |
од | болгарська |
wot | верхньолужицька |
wote | верхньолужицька |
id- | готська |
ἔτι «ще, все ще» | грецька |
it- | давньоверхньонімецька |
áti | давньоіндійська |
отъ | давньоруська |
*ati | індоєвропейська |
aith- | ірландська |
at «але» | латинська |
at- | латиська |
at- | литовська |
од | македонська |
wot | нижньолужицька |
od | польська |
ode | польська |
otъ‹*ot | праслов’янська |
otъ | праслов’янська |
at- | прусська |
от | російська |
од | сербохорватська |
od | словацька |
odo | словацька |
od | словенська |
ото | українська |
ода | українська |
стсл | українська |
отъ | українська |
ἐτι | фрігійська |
od | чеська |
ode | чеська |
ata- | ? |
ati- | ? |
et- | ? |
ita- «но-, до-» | ? |
aid- «по-, від-» | ? |
et «i» | ? |
*eti «через що; назовні; звідки» | ? |
над | ? |
під (под) | ? |
пе́ред | ? |
А́да
через посередництво старослов'янської і грецької мов (гр. Ἀδά, Ἀδδά) запозичено з гебрайської;
гебр. ім’я Ἀdha утворене на основі іменника 'adhá «пpикраса, краса», пов’язаного з дієслівним коренем *adā «входити, проходити; одягати (щось); прикрашатися», спорідненим з ар. 'adā «бігти, проходити»;
р. бр. А́да, ч. Ada, стсл. Адъда, Адада;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ада́
«згромажене, або оздобна, з сурскаг(о) отдаленаа»
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
'adā «бігти, проходити» | арабська |
А́да | білоруська |
'Adha «пpикраса, краса» утворене на основі іменника 'adhá | гебрайська |
А́да | російська |
Адъда | старослов’янська |
Ada | чеська |
'ādā «входити, проходити; одягати (щось); прикрашатися» | ? |
Ада́м
можливий також зв’язок з гебр. ādam «бути червоним» або з гебр. adāmā «(червона) земля» (пор. семантичну паралель: лат. homō «людина» ‹ ‹ * «земна» від humus «земля»);
гебр. Ādām утворено від іменника ādām «людина», спорідненого з ар. ādamí «людська істота, людина», ак. ādmu «дитина»;
через посередництво старослов'янської і грецької мов (гр. Ἀδάμ) запозичено з гебрайської;
р. бр. болг. Ада́м, др. Адамъ, п. ч. слц. нл. Adam, вл. Hadam, схв. Àдам, слн. Adam, стсл. Адамъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ада́мъ
«ч(е)л(овѣ)къ, або земскіи, рудый»
(1627)
Ода́м
Яда́м
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ādmu «дитина» | аккадська |
ādamí «людська істота, людина» | арабська |
Ада́м | білоруська |
Ада́м | болгарська |
Hadam | верхньолужицька |
ādam «бути червоним» | гебрайська |
adāmā «(червона) земля» (пор. семантичну паралель: лат. homō «людина» ‹ ‹ * «земна» від humus «земля») | гебрайська |
Ādām утворено від іменника ādām «людина» | гебрайська |
Адамъ | давньоруська |
Adam | нижньолужицька |
Adam | польська |
Ада́м | російська |
Àдам | сербохорватська |
Adam | словацька |
Adam | словенська |
Адамъ | старослов’янська |
Adam | чеська |
ади́ «дивись»
результат злиття частки а і диви́ (-і́ться]) у вигуковій функції при одночасному скороченні диви;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аді́ть
«дивіться»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
а (-і́ться]) | ? |
диви́ (-і́ться]) | ? |
а́дде «тут; ось, дивися»
складне утворення з вказівного елемента am-, який вважається паралельним до от, і прислівника де з можливим скороченням нововиниклого -дд- (-тд- › -дд-› -д-);
Фонетичні та словотвірні варіанти
аде́
«сюди»
(виг.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
am- | ? |
от | ? |
і (-тд- › -дд-› -д-) | ? |
де (-тд- › -дд-› -д-) | ? |
Олі́мп
гр. Ὄλυμπος, Ὀλύμπιος,(чол.), Ὀλυμπιάς (жін.) пов’язані з назвою гори Ὄλυμπος «Олімп» і похідним від неїὀλυμπιάς «олімпійські ігри»;
через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;
р. Оли́мп, Оли́мпий, Олимпиа́н, Олимпиа́да, Оли́мпия, бр. Алі́мп, Алімпія́н, Алі́мпа, п. Olimpiusz, Olimpia, слц. Olympia, болг. Оли́мпи(й), Олимпиа́да, Олимпия́да, Олимпи́я, м. Олимп, Олимпа, схв. Олимпиjе, Олимпо, Олимпиjа, Олимпа, слн. Olimpij, Olimpija, стсл. Олvмбъ, Олvмпъ, Олvмпиа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
А́да
Лі́мпа
Лі́па
Олімпіа́да
Олімпіа́н
(чоловічі імена)
Олі́мпій
Олі́мпія
(жіночі імена)
Олѵмбїй
«н(е)б(ес)ный»
Олѵмбъ
«ѿ н(е)б(е)с»
Олѵмпїа
«тризнище еллинское»
Олѵмпїа́да
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Алі́мп | білоруська |
Оли́мпи(й) | болгарська |
Ὄλυμπος | грецька |
Олимп | македонська |
Olimpiusz | польська |
Оли́мп | російська |
Олимпиjе | сербохорватська |
Olympia | словацька |
Olimpij | словенська |
Олvмбъ | старослов’янська |
Оли́мпий | українська |
Олимпиа́н | українська |
Олимпиа́да | українська |
Оли́мпия | українська |
Алімпія́н | українська |
Алі́мпа | українська |
Олимпиа́да | українська |
Олимпия́да | українська |
Олимпи́я | українська |
Олимпа | українська |
Олимпо | українська |
Олимпиjа | українська |
Олимпа | українська |
Ὀλύμπιος | ? |
Ὄλυμπος «Олімп» | ? |
неїὀλυμπιάς «олімпійські ігри» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України