АВТОМАТНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
автома́т
і основне слово, і його похідні, крім автома́тник, засвоєні через посередництво російської мови з французької;
фр. automate, automatique, automatisation, automatiser утворені від гр. αὐτόματος «самодіючий», складеного з основ αὐτό-, «сам» і μεν-/μα- (‹*mn-) «намір, сила», спорідненої з укр. мн-и́мий па́-м’я-ть, су́-мн-ів, та з суфікса -τος-;
форма автома́тник утворена в українській мові від слова автома́т «автоматична гвинтівка» за зразком рос. автома́тчик;
р.болг. автома́т, бр. аўтама́т, п. ч. слц. automat, вл. aw tomat, схв. аутòмāт, слн. avtomát;
Фонетичні та словотвірні варіанти
автоматиза́ція
автомати́зм
автоматизува́ти
автома́тика
автомати́чний
автома́тник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аўтама́т | білоруська |
| aw tomat | верхньолужицька |
| αὐτόματος «самодіючий» | грецька |
| automat | польська |
| автома́тчик | російська |
| аутòмāт | сербохорватська |
| automat | словацька |
| avtomát | словенська |
| мн-и́мий па́-м'я-ть | українська |
| automate | французька |
| automat | чеська |
| автома́тник | ? |
| automatique | ? |
| automatisation | ? |
| αὐτό- «сам» | ? |
| μεν-/μα- «намір, сила» (‹*m$n-) | ? |
| су́-мн-ів | ? |
| -τος- | ? |
| автома́тник утворена в українській мові від слова автома́т «автоматична гвинтівка» | ? |
| автома́т | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України