АВТА — ЕТИМОЛОГІЯ
авто́
запозичення з французької мови;
φρ. auto є скороченням з automobile «автомобіль»;
в українську мову зайшло двома шляхами;
через російську і польську (німецьку) мови;
р. авто́, бр. aўто́, п. ч. слц. auto, вл. нл. awto, болг. м. а́уто, схв. а́уто, слн. ávto;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
aўто́ | білоруська |
а́уто | болгарська |
awto | верхньолужицька |
а́уто | македонська |
awto | нижньолужицька |
auto | польська |
авто́ | російська |
а́уто | сербохорватська |
auto | словацька |
ávto | словенська |
auto | чеська |
auto є скороченням з automobile «автомобіль» | ? |
авто-
авто- (гр. ;αυτό-, етимологічно не зовсім ясне) із значенням «само-» (напр., автопортре́т) І як основа, тотожна самостійному слову авто́ (напр., автомаши́на);
перший компонент порівняно нових складних слів, який у різних випадках зводиться до чотирьох різних лексичних одиниць: як скорочення до автомобі́льний, авто́бусний (напр., автотра́нспорт, автопа́рк), як скорочення до автомати́чний (напр., автопіло́т, пор. Азарова ВКР III 224), як виділений із складу слів грецького походження компонент;
р. болг. м. авто-, бр. авта-, п. ч. слц. auto-, схв. ауто-, слн. avto-;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
авта- | білоруська |
авто- | болгарська |
авто- | македонська |
auto- | польська |
авто- | російська |
ауто- | сербохорватська |
auto- | словацька |
avto- | словенська |
auto- | чеська |
значенням «само-» (гр. ;αυτό-, етимологічно не зовсім ясне)(напр., автопортре́т) | ? |
авто́ (напр., автомаши́на) | ? |
автомобі́льний | ? |
авто́бусний (напр., автотра́нспорт, автопа́рк) | ? |
автомати́чний (напр., автопіло́т, пор. Азарова ВКР III 224) | ? |
авто́л
складноскорочене слово, утворене з основ слів авт(омобіль) і лат. ol(eum) «масло» за аналогією до менто́л, бензо́л, фено́л та ін;
р. болг. авто́л, бр. аўто́л, п. ч. autol;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
аўто́л | білоруська |
авто́л | болгарська |
ol(eum) «масло» | латинська |
autol | польська |
авто́л | російська |
autol | чеська |
авт | ? |
омобіль | ? |
менто́л | ? |
бензо́л | ? |
фено́л | ? |
кіно́ «будинок, у якому демонструються кінофільми»
р- кино́, бр. Кіно́, п. ч. слц. вл. нл. kino, болг. м. ки́но, схв. кѝно, слн. kíno;
очевидно, запозичене з німецької мови за посередництвом російської;
нім. Kino є скороченням слова Kinematográph «кінематограф» (через проміжну форму Kientopp), мабуть, за зразком Kílo «кіло» і Aúto «авто»;
переміщення наголосу в російській мові відбулося за зразком слів французького походження (пор. р. авто́, кило́);
Фонетичні та словотвірні варіанти
кіно-
(частина складних слів типу кіноакто́р, кіноапара́т і под.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кіно́ | білоруська |
ки́но | болгарська |
kino | верхньолужицька |
ки́но | македонська |
kino | нижньолужицька |
Kino «кінематограф» (через проміжну форму Kientopp) | німецька |
Kílo «кіло» | німецька |
Aúto «авто» | німецька |
Kinematográph | німецька |
Kientopp | німецька |
kino | польська |
кино́ | російська |
авто́ | російська |
кило́ | російська |
кѝно | сербохорватська |
kino | словацька |
kíno | словенська |
kino | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України