АБАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
о́па́т «абат, католицький священик»
запозичення з польської мови;
п. opat «абат» походить від ч. opat, що, як і слц. opát, схв. о̀пат, укр. бр. аба́т, р. абба́т, зводиться до свн. abbāt, яке, у свою чергу, походить від лат. abbās (зн. в. abbātem) «тс.» і, далі, від гр. ἄββας «тс.», ἀββα̃ «батько», арам. abbā́ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опа́тський
«абатський»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| abbā́ «тс.» | арамейська |
| аба́т | білоруська |
| ἄββας «тс.» | грецька |
| abbās «тс.» (зн. в. abbātem) | латинська |
| opat «абат» | польська |
| абба́т | російська |
| о̀пат | сербохорватська |
| abbāt | середньоверхньнімецька |
| opát | словацька |
| аба́т | українська |
| opat | чеська |
| ἀββα̃ «батько» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України