ЯРОШІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ярош «цикута отруйна, Cicuta virosa L.» (бот.)
назва рослини зумовлена її палючою отрутою;
iмовірно, пов’язане з [я́рош] «жорстока, несамовита, немилосердна людина», утвореного від я́рий «гнівний, палкий, жагучий»;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́рош «жорстока, несамовита, немилосердна людина» | українська |
| я́рий «гнівний, палкий, жагучий» | українська |
Єрофі́й
запозичене з грецької мови;
гр. ’Ιερόθεος утворено з основ прикметника ἱερός «святий, священний», спорідненого з дінд. iṣiráḥ «міцний; жвавий» та іменника ϑεός «Бог», етимологічно неясного;
р. Ерофе́й, бр. Ерафе́й, болг. Йероте́й;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Єроте́й
Єрофе́й
Єро́ха
Ярохте́й
Я́рош
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ерафе́й | білоруська |
| Йероте́й | болгарська |
| 'Ιερόθεος утворено з основ прикметника ἱερός «святий, священний» | грецька |
| iṣiráḥ «міцний; жвавий» | давньоіндійська |
| Ерофе́й | російська |
| ϑεός «Бог» | ? |
я́рий «яскравий, яскраво-зелений; палаючий; світлий, білий; палкий, жагучий, пристрасний; гнівний»
псл. jarъ(jь) (‹ іє. [*i̯ō-r-] ‹ *i̯ōu̯-r-);
споріднене з гр. ζωρός «вогняний, міцний, незмішаний (про вино); жвавий, швидкий (у Гесихія)», гр. (атт.) (εὔ)ζωρος «чистий (про вино)», (ἐπι)ζαρέω «накидаюсь; утискую»;
зв’язок із лат. īra «гнів», дінд. irasyáti «гнівається» (И. Шмидт у Фасмера IV 563) малоймовірний;
погляд на зв’язок із псл. jarъ(jь), укр. я́рий «весняний» (Sławski I 505; Schuster-Šewc 428) заперечується;
р. я́рый «палкий; сердитий, злий, зав-зятий; білий, блискучий, яскравий; гарячий, хтивий», бр. [я́ры] «лютий; ярий (про хміль)», др. ярыи «гнівний; жорстокий; суворий; сміливий, відважний; сильний, поривчастий», яръ «гнів», п. ст. jary «ясний, прозорий, чистий; міцний, бадьорий, гарячий, розпусний», ч. jarý «бадьорий; молодий, свіжий», слц. jarý «бадьорий; моложавий; юний», (заст., кн.) jarký «ясний, яскравий», вл. jara (присл.) «дуже, вельми, занадто», jěry «терпкий», нл. jěry «терпкий, гіркий; запальний, грубий», ст. jary «жагучий, пристрасний, розпусний», болг. я́рък «яскравий», я́ря «збуджувати коня; (про півня) покривати курку», я́ря се «сердитися», м. [japa] «спека, задуха», jaрок «яскравий; яскраво-червоний», схв. jа̏pa «спека; жар (від розжареного вугілля, каміння, заліза тощо); (перен.) запал, жар», слн. jár «лютий, гнівний», стсл. аръ «суворий, різкий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
яр
«лють, гнів; вид зеленої фарби»
яри́ти
«розпалювати; гнівати»
яри́тися
«сяяти, блищати; палати; лютувати»
я́рість
ярі́ти
«блищати; палати; гніватися»
ярі́тися
«блищати; палати»
я́рка
«лиха жінка»
ярки́й
«яскравий, блискучий; палкий, жагучий, [пристрасний]»
я́ркість
«сперма»
ярли́вий
«лютий, жорстокий»
я́росити
«роздратовувати когось до гніву»
я́росливий
«лютий, шалений, ярий»
я́росний
«тс.»
я́ростити
«тс.»
я́рош
«жорстока, несамовита, немилосердна людина»
ярува́ти
«перебувати в любовному збудженні»
яру́н
«запальна, гнівна людина»
ярча́
«щеня ярчука (собаки з вовчими зубами)»
ярчу́к
«собака з вовчими зубами, якого бояться відьми»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́ры «лютий; ярий (про хміль)» | білоруська |
| я́рък «яскравий» | болгарська |
| я́ря «збуджувати коня; (про півня) покривати курку» | болгарська |
| я́ря се «сердитися» | болгарська |
| jara «дуже, вельми, занадто»«терпкий» (присл.) | верхньолужицька |
| jěry «дуже, вельми, занадто»«терпкий» (присл.) | верхньолужицька |
| ζωρός «вогняний, міцний, незмішаний (про вино); жвавий, швидкий (у Гесихія)» | грецька |
| (εὔ)ζωρος | грецька |
| (ἐπι)ζαρέω | грецька |
| irasyáti «гнівається» | давньоіндійська |
| ярыи «гнівний; жорстокий; суворий; сміливий, відважний; сильний, поривчастий» | давньоруська |
| яръ «гнів» | давньоруська |
| *i̯ō-r- | індоєвропейська |
| *i̯ōu̯-r- | індоєвропейська |
| īra «гнів» | латинська |
| japa «спека, задуха» | македонська |
| jaрок «яскравий; яскраво-червоний» | македонська |
| jěry «терпкий, гіркий; запальний, грубий» | нижньолужицька |
| jary «жагучий, пристрасний, розпусний» (ст.) | нижньолужицька |
| jary «ясний, прозорий, чистий; міцний, бадьорий, гарячий, розпусний» (ст.) | польська |
| jarъ(jь) (‹ іє. [*i̯ō-r-] ‹ *i̯ōu̯-r-) | праслов’янська |
| jarъ(jь) | праслов’янська |
| я́рый «палкий; сердитий, злий, зав-зятий; білий, блискучий, яскравий; гарячий, хтивий» | російська |
| jа̏pa «спека; жар (від розжареного вугілля, каміння, заліза тощо); (перен.) запал, жар» | сербохорватська |
| jarý «бадьорий; моложавий; юний»«ясний, яскравий» (заст., кн.) | словацька |
| jarký «бадьорий; моложавий; юний»«ясний, яскравий» (заст., кн.) | словацька |
| jár «лютий, гнівний»«суворий, різкий» | словенська |
| аръ «лютий, гнівний»«суворий, різкий» | старослов’янська |
| я́рий «весняний» | українська |
| jarý «бадьорий; молодий, свіжий» | чеська |
Яросла́в
псл. Jaroslavъ, (букв.) «уславлений, відомий сміливістю»;
складне слово, утворене з прикметника jarъ «гнівний; суворий; дужий, cміливий, відважний» та віддієслівної форми -славъ, утвореної від сла́вити, слу́ти «бути відомим»;
р. болг. Яросла́в, бр. Ярасла́ў, др. Ярославъ, п. нл. Jarosław, ч. слц. Jaroslav, цсл. Арославъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Яросла́ва
Я́рош
«Ярослав»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ярасла́ў | білоруська |
| Яросла́в | болгарська |
| Ярославъ | давньоруська |
| Jarosław | нижньолужицька |
| Jarosław | польська |
| Jaroslavъ | праслов’янська |
| jarъ | праслов’янська |
| сла́вити | праслов’янська |
| слу́ти «бути відомим» | праслов’янська |
| -славъ | праслов’янська |
| Яросла́в | російська |
| Jaroslav | словацька |
| Арославъ | церковнослов’янська |
| Jaroslav | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України