ЯКОВИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Я́ків
запозичення з церковнослов’янської мови;
стсл. цсл. Иаковъ через гр. Ἰάϰωβος походить від гебр. І̯a‘qōḇ «тс.», (букв.) «(він) іде слідом за кимось», пов’язаного з гебр. ‘āqaḇ «(він) ішов слідом; слідкував, стежив», ‘āqḗḇ «п’ята», що споріднені з арам. ‘іqbā «п’ята; слід, ознака», ак. iqbu «тс.», ар. ‘аqib «п’ята», ‘áqaba «(він) ішов слідом»;
р. Я́ков, ст. Иа́ков, бр. Я́каў, Яку́б, п. Jakub, (заст.) Jakоb, ч. слц. вл. нл. Jakub, болг. Я́ков, схв. Jàкōв, Jȁkob, слн. Jákob, стсл. Иаковъ, Иаковъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Іакwвъ
(1627)
Я́ков
Якови́на
(згруб.)
Яку́сь
(зменш.)
Ясько́
Яци́на
Яць
Яцько́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
iqbu «тс.» | аккадська |
'аqib «п’ята» | арабська |
'áqaba «(він) ішов слідом» | арабська |
'іqbā «п’ята; слід, ознака» | арамейська |
Я́каў | білоруська |
Яку́б | білоруська |
Я́ков | болгарська |
Jakub | верхньолужицька |
І̯a'qōḇ «тс.» | гебрайська |
'āqaḇ «(він) ішов слідом; слідкував, стежив» | гебрайська |
'āqḗḇ «п’ята» | гебрайська |
Ἰάϰωβος | грецька |
Jakub | нижньолужицька |
Jakub (заст.) | польська |
Jakób | польська |
Я́ков | російська |
Иа́ков (ст.) | російська |
Jàкōв | сербохорватська |
Jȁkob | сербохорватська |
Jakub | словацька |
Jákob | словенська |
Иаковъ | старослов’янська |
Иаковъ | старослов’янська |
Иаковъ | старослов’янська |
Иаковъ | церковнослов’янська |
Jakub | чеська |
я́кіл «дятел» (орн.)
фонетичний варіант первісної діалектної форми [я́тіл] «дятел» (пор. у фонетичному плані кісто : тісто, кісний : тісний);
форма [я́ків] виникла, мабуть, як наслідок народно-етимологічного осмислення форми [якіл];
Фонетичні та словотвірні варіанти
яків
«великий строкатий дятел, Dryobates major L.»
я́кілка
«тс.»
(чол. р.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
я́тіл «дятел» (пор. у фонетичному плані кісто : тісто, кісний : тісний) | українська |
я́ків | українська |
якіл | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України