ЯКОВИ — ЕТИМОЛОГІЯ

Я́ків

запозичення з церковнослов’янської мови;
стсл. цсл. Иаковъ через гр. Ἰάϰωβος походить від гебр. І̯a‘qōḇ «тс.», (букв.) «(він) іде слідом за кимось», пов’язаного з гебр. ‘āqaḇ «(він) ішов слідом; слідкував, стежив», ‘āqḗḇ «п’ята», що споріднені з арам. ‘іqbā «п’ята; слід, ознака», ак. iqbu «тс.», ар. ‘аqib «п’ята», ‘áqaba «(він) ішов слідом»;
р. Я́ков, ст. Иа́ков, бр. Я́каў, Яку́б, п. Jakub, (заст.) Jakоb, ч. слц. вл. нл. Jakub, болг. Я́ков, схв. Jàкōв, Jȁkob, слн. Jákob, стсл. Иаковъ, Иаковъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Іакwвъ (1627)
Я́ков
Якови́на (згруб.)
Яку́сь (зменш.)
Ясько́
Яци́на
Яць
Яцько́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
iqbu «тс.» аккадська
'аqib «п’ята» арабська
'áqaba «(він) ішов слідом» арабська
'іqbā «п’ята; слід, ознака» арамейська
Я́каў білоруська
Яку́б білоруська
Я́ков болгарська
Jakub верхньолужицька
І̯a'qōḇ «тс.» гебрайська
'āqaḇ «(він) ішов слідом; слідкував, стежив» гебрайська
'āqḗḇ «п’ята» гебрайська
Ἰάϰωβος грецька
Jakub нижньолужицька
Jakub (заст.) польська
Jakób польська
Я́ков російська
Иа́ков (ст.) російська
Jàкōв сербохорватська
Jȁkob сербохорватська
Jakub словацька
Jákob словенська
Иаковъ старослов’янська
Иаковъ старослов’янська
Иаковъ старослов’янська
Иаковъ церковнослов’янська
Jakub чеська

я́кіл «дятел» (орн.)

фонетичний варіант первісної діалектної форми [я́тіл] «дятел» (пор. у фонетичному плані кісто : тісто, кісний : тісний);
форма [я́ків] виникла, мабуть, як наслідок народно-етимологічного осмислення форми [якіл];
Фонетичні та словотвірні варіанти

яків «великий строкатий дятел, Dryobates major L.»
я́кілка «тс.» (чол. р.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́тіл «дятел» (пор. у фонетичному плані кісто : тісто, кісний : тісний) українська
я́ків українська
якіл українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України