ЦА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
геца (вигук, яким биків завертають направо)
можливо, складне утворення з вигуку ге, яким підганяють худобу, і вигуку цабе́, яким биків завертають направо, що скоротився в ца, або результат контамінації вигуків [гетта] і цабе́ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
геці
(вигук, яким волів завертають наліво чи направо)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цабе́ | українська |
ца | українська |
ге | ? |
або «тс.» результат контамінації вигуків [гетта] і цабе́ | ? |
спи́ця «один з дерев’яних або металевих стрижнів, що з’єднують маточину колеса з ободом; один із тонких стрижнів, що становлять каркас парасольки; тонкий довгий стрижень для плетіння»
псл. stъpica «дерев’яний кілок; спиця», [*stьpica] «тс.»;
споріднене з лтс. stups (stupe) «мітла», stupas (мн.) «маленькі гілки», гр. στύπος«ціпок, держак, стебло», дісл. stúfr «огризок», дінд. stupaḥ «чуб», а також (форма псл. [*stьpica]) з лит. stìpinas «спиця», stiрrùs «сильний, міцний», лтс. stiprs «тс.», лит. stìpti «ставати жорстким, ціпеніти», лат. stipulus «міцний», stipula «стебло, соломина», stīpes «стовбур; кілок, жердина», свн. stīf «непорушний, жорсткий, прямий», дангл. stīf, дісл. stīfr «тс., твердий» і, далі, псл. *stьblь (*stьbl-о) «стебло», укр. стебло́;
іє. *steib-/steibh-/ stī˘b-/steip-/steibo- «жорсткий, твердий; стискати»;
зіставлення з нвн. Spitze «вістря» (Mikl. EW 317; Brückner 553), з нвн. spitz «гострий, шпилястий», Spiess «спис, піка; рожен», двн. spizzi «гострий» (Преобр. II 365) неприйнятне, як і припущення про походження від двн. speihha «спиця» (Schrader Reallexikon II 421);
Фонетичні та словотвірні варіанти
spica
śpica
«спиця»
špica
špice
stpica
stpicě
stwica
šрica
šрica
«тс.»
šр́ica
спича́к
спичакува́тий
спича́стий
спи́чка
спі́ца
сту́пка
«маточина колеса»
стъпица
«ткацький човник; кіл»
стьпица
ца
шпи́ца
шпи́ця
«тс.; [шпиль]»
шпича́к
шпичакува́тий
шпича́стий
шпи́чка
шпичкува́тий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
στύπος «ціпок, держак, стебло» | грецька |
stīf | давньоанглійська |
spizzi «гострий» | давньоверхньонімецька |
speihha «спиця» | давньоверхньонімецька |
stupaḥ «чуб» | давньоіндійська |
stúfr «огризок» | давньоісландська |
stīfr «тс., твердий» | давньоісландська |
*steib- / steibh- / stī˘b- / steip- / steibo- «жорсткий, твердий; стискати» | індоєвропейська |
stipulus «міцний» | латинська |
stipula «стебло, соломина» | латинська |
stīpes «стовбур; кілок, жердина» | латинська |
stups «мітла» (stupe) | латиська |
stiprs «тс.» | латиська |
stupe | латиська |
stìpinas «спиця» | литовська |
stiрrùs «сильний, міцний» | литовська |
stìpti «ставати жорстким, ціпеніти» | литовська |
Spitze «вістря» | нововерхньонімецька |
spitz «гострий, шпилястий» | нововерхньонімецька |
Spiess «спис, піка; рожен» | нововерхньонімецька |
stъpica «дерев’яний кілок; спиця» | праслов’янська |
*stьpica «тс.» | праслов’янська |
*stьblь «стебло» (*stьbl-о) | праслов’янська |
*stьpica | праслов’янська |
*stьbl-о | праслов’янська |
stīf «непорушний, жорсткий, прямий» | середньоверхньнімецька |
стебло́ | українська |
ци́ця
давнє слово дитячої мови звуконаслідувального походження з характерною в утвореннях такого типу редуплікацією (пор. баба, мама);
пор. також рум. ţîţă «жіночі груди», гр. τιτϑός «сосок», н. Zitze, англ. teat, іт. tetta, zizza, фр. tette, ісп. пров. teta «тс.»;
р. ти́тька, бр. цы́цка, [цы́ца], п. сус, сусу (мн.), ч. [сeсek] «сосок», слц. cecok, вл. нл. сус «тс., носик (чайника)», болг. м. ци́ца, схв. ци̏ца «циця; дерев’яна фляжка; обточений камінь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цицаня
циці́й
«мамій, матусин синок»
цицка
ци́цка
цицкати
«ссати»
цицу́ля
ци́цька
цицька́та
цицькови́й
«грудний»
(про дитину)
циця́тий
ціца́ня
«солодка груша»
ціца́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
teat | англійська |
цы́цка | білоруська |
ци́ца | болгарська |
сус «тс., носик (чайника)» | верхньолужицька |
τιτϑός «сосок» | грецька |
teta «тс.» | іспанська |
tetta | італійська |
ци́ца | македонська |
сус «тс., носик (чайника)» | нижньолужицька |
Zitze | німецька |
сус | польська |
teta «тс.» | провансальська |
ти́тька | російська |
ţîţă «жіночі груди» | румунська |
ца «циця; дерев’яна фляжка; обточений камінь» | сербохорватська |
cecok | словацька |
цы́ца | українська |
сусу (мн.) | українська |
tette | французька |
сeсek «сосок» | чеська |
також | ? |
zizza | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України