ЦА — ЕТИМОЛОГІЯ

геца (вигук, яким биків завертають направо)

можливо, складне утворення з вигуку ге, яким підганяють худобу, і вигуку цабе́, яким биків завертають направо, що скоротився в ца, або результат контамінації вигуків [гетта] і цабе́ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

геці (вигук, яким волів завертають наліво чи направо)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цабе́ українська
ца українська
ге ?
або «тс.» результат контамінації вигуків [гетта] і цабе́ ?

спи́ця «один з дерев’яних або металевих стрижнів, що з’єднують маточину колеса з ободом; один із тонких стрижнів, що становлять каркас парасольки; тонкий довгий стрижень для плетіння»

псл. stъpica «дерев’яний кілок; спиця», [*stьpica] «тс.»;
споріднене з лтс. stups (stupe) «мітла», stupas (мн.) «маленькі гілки», гр. στύπος«ціпок, держак, стебло», дісл. stúfr «огризок», дінд. stupaḥ «чуб», а також (форма псл. [*stьpica]) з лит. stìpinas «спиця», stiрrùs «сильний, міцний», лтс. stiprs «тс.», лит. stìpti «ставати жорстким, ціпеніти», лат. stipulus «міцний», stipula «стебло, соломина», stīpes «стовбур; кілок, жердина», свн. stīf «непорушний, жорсткий, прямий», дангл. stīf, дісл. stīfr «тс., твердий» і, далі, псл. *stьblь (*stьbl-о) «стебло», укр. стебло́;
іє. *steib-/steibh-/ stī˘b-/steip-/steibo- «жорсткий, твердий; стискати»;
зіставлення з нвн. Spitze «вістря» (Mikl. EW 317; Brückner 553), з нвн. spitz «гострий, шпилястий», Spiess «спис, піка; рожен», двн. spizzi «гострий» (Преобр. II 365) неприйнятне, як і припущення про походження від двн. speihha «спиця» (Schrader Reallexikon II 421);
Фонетичні та словотвірні варіанти

spica
śpica «спиця»
špica
špice
stpica
stpicě
stwica
šрica
šрica «тс.»
šр́ica
спича́к
спичакува́тий
спича́стий
спи́чка
спі́ца
сту́пка «маточина колеса»
стъпица «ткацький човник; кіл»
стьпица
ца
шпи́ца
шпи́ця «тс.; [шпиль]»
шпича́к
шпичакува́тий
шпича́стий
шпи́чка
шпичкува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
στύπος «ціпок, держак, стебло» грецька
stīf давньоанглійська
spizzi «гострий» давньоверхньонімецька
speihha «спиця» давньоверхньонімецька
stupaḥ «чуб» давньоіндійська
stúfr «огризок» давньоісландська
stīfr «тс., твердий» давньоісландська
*steib- / steibh- / stī˘b- / steip- / steibo- «жорсткий, твердий; стискати» індоєвропейська
stipulus «міцний» латинська
stipula «стебло, соломина» латинська
stīpes «стовбур; кілок, жердина» латинська
stups «мітла» (stupe) латиська
stiprs «тс.» латиська
stupe латиська
stìpinas «спиця» литовська
stiрrùs «сильний, міцний» литовська
stìpti «ставати жорстким, ціпеніти» литовська
Spitze «вістря» нововерхньонімецька
spitz «гострий, шпилястий» нововерхньонімецька
Spiess «спис, піка; рожен» нововерхньонімецька
stъpica «дерев’яний кілок; спиця» праслов’янська
*stьpica «тс.» праслов’янська
*stьblь «стебло» (*stьbl-о) праслов’янська
*stьpica праслов’янська
*stьbl-о праслов’янська
stīf «непорушний, жорсткий, прямий» середньоверхньнімецька
стебло́ українська

ци́ця

давнє слово дитячої мови звуконаслідувального походження з характерною в утвореннях такого типу редуплікацією (пор. баба, мама);
пор. також рум. ţîţă «жіночі груди», гр. τιτϑός «сосок», н. Zitze, англ. teat, іт. tetta, zizza, фр. tette, ісп. пров. teta «тс.»;
р. ти́тька, бр. цы́цка, [цы́ца], п. сус, сусу (мн.), ч. [сeсek] «сосок», слц. cecok, вл. нл. сус «тс., носик (чайника)», болг. м. ци́ца, схв. ци̏ца «циця; дерев’яна фляжка; обточений камінь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цицаня
циці́й «мамій, матусин синок»
цицка
ци́цка
цицкати «ссати»
цицу́ля
ци́цька
цицька́та
цицькови́й «грудний» (про дитину)
циця́тий
ціца́ня «солодка груша»
ціца́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
teat англійська
цы́цка білоруська
ци́ца болгарська
сус «тс., носик (чайника)» верхньолужицька
τιτϑός «сосок» грецька
teta «тс.» іспанська
tetta італійська
ци́ца македонська
сус «тс., носик (чайника)» нижньолужицька
Zitze німецька
сус польська
teta «тс.» провансальська
ти́тька російська
ţîţă «жіночі груди» румунська
ца «циця; дерев’яна фляжка; обточений камінь» сербохорватська
cecok словацька
цы́ца українська
сусу (мн.) українська
tette французька
сeсek «сосок» чеська
також ?
zizza ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України