ФЕДОТ — ЕТИМОЛОГІЯ
Федо́т (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичене в давньоруську мову з грецької;
гр. Θεόδάτάς (букв. «даний богами») утворене з основи слова ϑεός «Бог» і -δάτάς, пов’язаного з δίδωμι «даю»;
р. Федо́т, бр. Фядо́т, Хвядо́т, др. Феодо́тъ, стсл. Фєwдотъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Θеодωтїй
«Б(о)гомъ данъ»
(1627)
Θеодωтъ
«благоуханъ»
(1627)
Федуть
(1378)
Федь
Фе́дьо
Фе́дя
Феодо́т
Фтодо́т
Хведо́т
Хтодо́нт
Хтодо́т
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Фядо́т | білоруська |
| Хвядо́т | білоруська |
| Θεόδάτάς «Бог» (букв. «даний богами») | грецька |
| -δάτάς | грецька |
| δίδωμι «даю» | грецька |
| ϑεός | грецька |
| Феодо́тъ | давньоруська |
| Федо́т | російська |
| Фєwдотъ | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України