УЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
вуй «дядько»
псл. *ujь;
споріднене з лит. avýnas «дядько по матері», прус. awis «тс.»;
разом з ними походить від іє. *əu-io-s, суфіксального утворення від кореня *ōu-/əu-/ū-, засвідченого також в лат. avus «дід», avunculus «дядько», дірл. aue «онука», кімр. ewythr «тс.», гот. awō «бабка», дісл. afi «дід», двн. ōheim «дядько», нвн. Oheim, Ohm, вірм. haw «тс.»;
бр. [вуй, вуйко, вуя́шак, уйка́], др. уи «дядько по матері», п. вл. wuj, ч. [ujec], слц. ujo, нл. huj, полаб. väujӑ, болг. [у́йко], ву́йко, м. вујко, схв. ујāк, слн. újec;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ву́йко
«тс.»
ву́йна
«дружина дядька»
вуйча́ник
«син дядька по матері»
вуя́нка
«дружина дядька»
вуя́шко
«дядько по матері»
ує́вич
«племінник»
у́єць
«тс.»
уй
«дядько»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вуй | білоруська |
| у́йко | болгарська |
| wuj | верхньолужицька |
| haw «тс.» | вірменська |
| awō «бабка» | готська |
| ōheim «дядько» | давньоверхньонімецька |
| aue «онука» | давньоірландська |
| afi «дід» | давньоісландська |
| уи «дядько по матері» | давньоруська |
| *əu-io-s | індоєвропейська |
| ewythr «тс.» | кімрська |
| avus «дід» | латинська |
| avýnas «дядько по матері» | литовська |
| вујко | македонська |
| huj | нижньолужицька |
| Oheim | нововерхньонімецька |
| väujӑ | полабська |
| wuj | польська |
| *ujь | праслов’янська |
| awis «тс.» | прусська |
| ујāк | сербохорватська |
| ujo | словацька |
| újec | словенська |
| вуйко | українська |
| вуя́шак | українська |
| уйка́ | українська |
| ву́йко | українська |
| ujec | чеська |
| *ōu-/əu-/ū- | ? |
| avunculus «дядько» | ? |
| Ohm | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України