ТІН — ЕТИМОЛОГІЯ
те́ні «тіні, примари, привиди, духи» (мн.)
запозичення з польської мови;
п. cienie (одн. cień) «тіні, примари, привиди, духи, упирі», pocieniować «відтінити» (у малярстві) відповідають укр. ті́ні, відтіни́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
потене́тити
«покрити легким шаром фарби, який просвічується»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cienie «тіні, примари, привиди, духи, упирі» (одн. cień) | польська |
| pocieniować «відтінити» (у малярстві) | польська |
| ті́ні | українська |
| відтіни́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України