ТРАПЛЯТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

тра́пити «потрапити; спіткати; влучити»

через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нвн. treffen «потрапляти, влучати; зустрічати» (свн. trëffen, двн. trëffаn «тс.») споріднене з снн. drepen, дангл. drepan, дісл. drepa «тс.»;
р. [тра́пить] «потрапити; трапитись», тра́фить «влучити; догодити», бр. тра́піць «влучити; опинитися; [знайти, встигнути]», п. trafić «влучити», trеfić, ч. trefiti, слц. trafit’, схв. тре̏фити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

на-трапку́ «де трапиться»
при́трапка «випадок»
притрапу́нок
притрафу́нок «тс.»
трап «випадок; спосіб»
тра́па
трапити (XVII ст.)
тра́питися
тра́пкий «кмітливий»
трапля
трапля́ти
трапля́тися
трапо́к «тс.»
трапу́нок «випадок»
траф «тс.; випадкова зустріч; (виг.) влучено»
траф'ятися «траплятися»
трафити (1579)
тра́фити «попасти, влучити, потрапити»
тра́фитися
трафля́ти
трафля́тися
трафу́нок «випадок; нещасливий випадок»
тра́хвити «влучити»
тра́хвитися «трапитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тра́піць «влучити; опинитися; [знайти, встигнути]» білоруська
drepan давньоанглійська
trëffаn давньоверхньонімецька
drepa «тс.» давньоісландська
treffen «потрапляти, влучати; зустрічати» (свн. trëffen, двн. trëffаn «тс.») нововерхньонімецька
trafić «влучити» польська
trеfić «влучити» польська
тра́пить «потрапити; трапитись» російська
тра́фить «влучити; догодити» російська
тре̏фити «тс.» сербохорватська
trëffen середньоверхньнімецька
drepen середньонижньонімецька
trafit' словацька
trefiti чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України