ТОДОС — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ЗМІСТ

Феодо́сій (чоловіче ім’я)

через церковнослов’янську мову запозичене в давньоруську з грецької;

гр. Θεάδόσιάς утворене з основ іменників ϑεός «Бог» і δόσις «дарунок», пов’язаного з δίδωμι «даю»;

р. Феодо́сий, бр. Фядо́сій, др. Θеодосии, п. Teodozy, ч. Theodosius, слц. Teodoz, болг. Теодо́си(й), слн. Feodо́zij, цсл. Феwдосiй;

Фонетичні та словотвірні варіанти

Θeодωсїa «б(о)годанна» (1627)

Θеодωсій «Б(о)жее даянїе»

Θеодосей (1445)

Θеодосія (жін., 1398)

Одо́ска

Теодо́зія

Теодо́зя

Тодо́с

Тодо́сій

Тодо́ска

Тодо́сь

Тодо́ська

Тодо́ся

Тодо́х

То́ся

Федо́с

Фе́ня

Феодосий (1430)

Феодо́сія (жіноче ім’я)

Фе́ська

Фесько́

Фе́ся

Фтодо́с

Фтодо́ха

Хведо́с

Хведо́ска

Хведо́сь

Хведо́ся

Хве́на

Хвесь

Хве́ська

Хве́сько

Хве́ся

Хтодо́с

Хтодо́ска

Хтодось

Хтодо́ська

Хтодо́ся

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
Фядо́сій	білоруська
Теодо́си(й)	болгарська
Θεάδόσιoς «Бог»	грецька
δόσις «дарунок»	грецька
δίδωμι «даю»	грецька
ϑεός	грецька
Θеодосии	давньоруська
Teodozy	польська
Феодо́сий	російська
Teodoz	словацька
Feodо́zij	словенська
Феwдосiй	церковнослов’янська
Theodosius	чеська

Тодо́сій (чоловіче ім’я)

запозичення з латинської мови;

лат. Theodosius походить від гр. Θεοδόσιος, до якого зводиться й др. Ѳеодосий, укр. Феодо́сій (див.);

бр. Тадо́с, Тадо́ся, п. Teodozjusz, Teodozja, ч. Theodosius, слц. Teodoz, болг. Теодо́си(й), Тодо́с, Тодо́си, Теодо́сия, Тодо́ся, м. Теодосие, Теодосиjа, схв. Теодосиjе, Teodozije, слн. Teodozij, Teodozija;