ТАРАСИ — ЕТИМОЛОГІЯ

Тара́с (чоловіче ім’я)

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Ταράσιος утворене від ταράσσω «викликаю замішання, бентежу, тривожу», пов’язаного з ϑράσσω «бентежу, тривожу, засмучую», спорідненим з дісл. dregg «дріжджі», прус. dragios, лит. ст. dragės, псл. *drozga (з *drogska) «тс.», укр. дрі́жджі;
р. Тара́с, Тара́сий, бр. Тара́с, др. Тарасии, п. Tarasiusz, ч. слц. Taras, болг. Тара́с, Тара́си(й), м. Тарас(ие), схв. Тарас(иjе), слн. Taras, стсл. Тарасии;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тарасе́нко «син Тараса»
Тарасии (1466)
Тара́сик
тара́си́ха «дружина Тараса»
тарасі́вна «дочка Тараса»
Тара́сій
Тарассій «зтурбо́ваный, взрушо́ны(ш), престрашо́ный» (1627)
Тара́сьо
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Тара́с білоруська
Тара́с болгарська
Тара́си(й) болгарська
Ταράσιος «викликаю замішання, бентежу, тривожу» грецька
ϑράσσω «бентежу, тривожу, засмучую» грецька
ταράσσω грецька
dregg «дріжджі» давньоісландська
Тарасии давньоруська
dragės (ст.) литовська
Тарас(ие) македонська
Tarasiusz польська
*drozga «тс.» (з *drogska) праслов’янська
*drogska праслов’янська
dragios прусська
Тара́с російська
Тара́сий російська
Тарас(иjе) сербохорватська
Taras словацька
Taras словенська
Тарасии старослов’янська
дрі́жджі українська
Taras чеська

та́ра́с «хмиз; [хворост для гатей, фашинник]»

через чеську і польську мови запозичено з німецької;
нвн. ст. Tarrass (свн. tarraz) «земляний насип» походить від фр. terrasse «тс.», що зводиться до нар.-лат. *terrāсеа, утвореного від лат. terra «земля»;
р. тара́са «зовнішнє укріплення у вигляді зрубу, наповненого землею і дрібним камінням», др. тарасъ «тс.», п. taras «земляний насип; сухе гілля, хмиз», ч. слц. taras «земляний насип», схв. тара̀цати «мостити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

притарасува́ти «укріпити фашинником, засипавши зверху землею»
тараси́на «хворостина з фашинника Г; пруття, яким мостять дороги ВеЗн»
тарасува́ти «мостити дорогу тарасом»
тарася́ «дрібне пруття»
тарася́ка «гілляччя, хмиз»
тарахи «сухе листя, мох, що стелять під худобу»
та́рес «хмиз»
то́рос «хмиз для гаті»
торосува́ти «рівняти дорогу тарасом»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тарасъ «тс.» давньоруська
terra «земля» латинська
*terrāсеа народнолатинська
Tarrass «земляний насип» (свн. tarraz), (ст.) нововерхньонімецька
taras «земляний насип; сухе гілля, хмиз» польська
тара́са «зовнішнє укріплення у вигляді зрубу, наповненого землею і дрібним камінням» російська
тара̀цати «мостити» сербохорватська
tarraz середньоверхньнімецька
taras «земляний насип» словацька
terrasse «тс.» французька
taras «земляний насип» чеська

туроса́ «шум, чутка, поговір Г; плітки, брехня Нед»

не зовсім ясне;
розглядається як звуконаслідувальне утворення, пов’язане з бр. туры́ць «їхати швидко, котити; бігти» (Носович 644);
р. туру́сы «пуста балаканина, нісенітниця» (в тому числі у виразі подпускать турусы на колёсах) зіставляється з тарас «осадна башта на колесах» (Горяев 380; Преобр. Вып. последний 21; Кипарский ВЯ 1956/5, 138) або з лат. turris «башта» (Фасмер–Трубачев IV 125);
р. туру́сы «пуста балаканина, нісенітниця», [туру́сить] «брехати, говорити нісенітницю», бр. [ту́русы] (мн.) «тріск від швидкої їзди, гуркіт; (перен.) пуста балаканина»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
туры́ць «їхати швидко, котити; бігти» білоруська
ту́русы «тріск від швидкої їзди, гуркіт; (перен.) пуста балаканина» (мн.) білоруська
turris «башта» латинська
туру́сы «пуста балаканина, нісенітниця»«осадна башта на колесах» (в тому числі у виразі подпускать турусы на колёсах)(Горяев 380; Преобр. Вып. последний 21; Кипарский ВЯ 1956/5, 138) російська
тарас «пуста балаканина, нісенітниця»«осадна башта на колесах» (в тому числі у виразі подпускать турусы на колёсах)(Горяев 380; Преобр. Вып. последний 21; Кипарский ВЯ 1956/5, 138) російська
туру́сы «пуста балаканина, нісенітниця» російська
туру́сить «брехати, говорити нісенітницю» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України