СУЛКА — ЕТИМОЛОГІЯ
сула́ «судак (звичайний), Lucioperca lucioperca (L.)» (іхт.)
запозичення з тюркських мов;
пор. ккалп. сыла «судак», башк. hыла, чув. шăла «тс.»;
пов’язання з др. сулица «спис», схв. су̏лица «тс.» (Leder 138) позбавлене підстав;
р. [сула́] «судак», [суля́тник] «дрібний короп, сазан, Cyprinus carpio L.», слц. [šúl] «судак», [šula, šulava, šíl, šilec], болг. [сулка], схв. [šulj] «тс.», [sulac] «лосось дунайський», [sulač, sulak, sulec, sulica, suljak, šulica] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
hыла | башкирська |
сулка | болгарська |
сулица «спис» | давньоруська |
сыла «судак» | каракалпакська |
сула́ «судак» | російська |
су̏лица «тс.» | сербохорватська |
šulj «тс.» | сербохорватська |
šúl «судак» | словацька |
суля́тник «дрібний короп, сазан, Cyprinus carpio L.» | українська |
šula | українська |
šulava | українська |
šíl | українська |
šilec | українська |
sulac «лосось дунайський» | українська |
sulač «тс.» | українська |
sulak «тс.» | українська |
sulec «тс.» | українська |
sulica «тс.» | українська |
suljak «тс.» | українська |
šulica «тс.» | українська |
шăла «тс.» | чуваська |
сыла «судак» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України