СУЛКА — ЕТИМОЛОГІЯ

сула́ «судак (звичайний), Lucioperca lucioperca (L.)» (іхт.)

запозичення з тюркських мов;
пор. ккалп. сыла «судак», башк. hыла, чув. шăла «тс.»;
пов’язання з др. сулица «спис», схв. су̏лица «тс.» (Leder 138) позбавлене підстав;
р. [сула́] «судак», [суля́тник] «дрібний короп, сазан, Cyprinus carpio L.», слц. [šúl] «судак», [šula, šulava, šíl, šilec], болг. [сулка], схв. [šulj] «тс.», [sulac] «лосось дунайський», [sulač, sulak, sulec, sulica, suljak, šulica] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hыла башкирська
сулка болгарська
сулица «спис» давньоруська
сыла «судак» каракалпакська
сула́ «судак» російська
су̏лица «тс.» сербохорватська
šulj «тс.» сербохорватська
šúl «судак» словацька
суля́тник «дрібний короп, сазан, Cyprinus carpio L.» українська
šula українська
šulava українська
šíl українська
šilec українська
sulac «лосось дунайський» українська
sulač «тс.» українська
sulak «тс.» українська
sulec «тс.» українська
sulica «тс.» українська
suljak «тс.» українська
šulica «тс.» українська
шăла «тс.» чуваська
сыла «судак» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України