СЕРИК — ЕТИМОЛОГІЯ
шарґа́ «білий бик»
запозичення з угорської мови;
уг. sárga «жовтий; блідий; (про масть) каштановий, буланий», sár (заст.) «тс.» запозичене з давньо-тюркської мови, пор. чув. шурӑ, шур «білий», сарӑ «жовтий», а також кирг. каз. ккалп. ног. аз. тат. сары, тур. ст. sarı, уйг. серик, дтюрк. sarїγ «тс.», у мовах монгольської родини – монг. шар, бур. шара «жовтий»;
у деяких тюркських мовах (булгарській, давньочуваській, хозарській) у давні часи, очевидно, мало значення «жовтий» і «білий»;
ч. šarga «гнідий віл», схв. ша́рга «перістий віл (часто як прізвисько)»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сары | азербайджанська |
| шара «жовтий» | бурятська |
| sarїγ «тс.» | давньотюркська |
| сары | казахська |
| сары | каракалпакська |
| сары | киргизька |
| шар | монгольська |
| сары | ногайська |
| ша́рга «перістий віл (часто як прізвисько)» | сербохорватська |
| сары | татарська |
| sarı (ст.) | турецька |
| sárga «жовтий; блідий; (про масть) каштановий, буланий» | угорська |
| серик | уйгурська |
| šarga «гнідий віл» | чеська |
| шурӑ | чуваська |
| шур «білий» | чуваська |
| сарӑ «жовтий» | чуваська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України