РАЗИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

рази́ти

псл. raziti «бити, ударяти», утворене від razъ «удар»;
припускається (Skok III 115) і зворотний шлях утворення (псл. razъ від raziti);
р. рази́ть, бр. [ра́зіць] «вражати, ображати», др. поразити «ударити; перемогти», п. razić «бити, разити», ч. raziti «штампувати, карбувати; прорубувати», слц. razit’ «карбувати; пахнути», вл. porazyć «вразити; подолати, перемогти», нл. razyś, болг. поразя́ «разити; розбити», м. порази, схв. пора́зити «тс.», слн. ráziti «дряпати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́разка
виразко́вий
ви́разок «виразка»
відра́за
відра́зливий
відра́зний
вража́ти
вра́ження
вражі́ння
вражли́вий
вра́за
вра́зи́ти
вразли́вий
дора́зка «образа»
дора́зливий «влучний, точний, вирішальний; чуттєвий»
дора́зний «влучний, вирішальний, чіткий, пунктуальний»
дора́зький «тс.»
заража́ти
зара́за
за́разень «заразна речовина»
зарази́ти «передати інфекцію»
зара́зли́вий
зара́зни́й
зара́зник «передавач зарази»
знезара́зити
наража́ти «піддавати»
наража́тися «наштовхуватися; ставити себе під загрозу; [(комусь) ображати, бути неприємним, кривдити Ж]»
невра́зний «невразливий»
одра́за
переразли́вий «пронизливий, разючий»
перера́зний «тс.»
поража́ти «уражати»
пораже́нець
пора́ження
пораже́нство
пора́за «рана Г; поранення; поразка; мука, лихо Нед»
порази́ти
пора́зити «поранити, укусити»
пора́зка
прира́жений «обпалений сонцем»
прора́зливий «різкий, пронизливий»
пророжа́ти «простромлювати, пробивати колом, рожном»
разли́вий «разячий»
разни́й «дратівливий, чутливий; болючий, пронизливий»
разо́к «вразлива на дотик рана»
разю́чий
разя́чий
уража́ти
ура́ження «образа; захворювання»
ура́жувати
ура́з «рана; удар; образа, зневага; [матка Г; випадіння матки у жінок Бі]»
ура́за «рана, удар, образа»
ура́зи́ти
ура́зка «пошкодження, ранка»
ура́зли́вий
ура́зний «болючий; який викликає біль»
ура́зовий «поранений»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ра́зіць «вражати, ображати» білоруська
поразя́ «разити; розбити» болгарська
porazyć «вразити; подолати, перемогти» верхньолужицька
поразити «ударити; перемогти» давньоруська
порази македонська
razyś нижньолужицька
razić «бити, разити» польська
raziti «бити, ударяти» праслов’янська
razъ «удар» праслов’янська
рази́ть російська
пора́зити «тс.» сербохорватська
razit' «карбувати; пахнути» словацька
ráziti «дряпати» словенська
raziti «штампувати, карбувати; прорубувати» чеська

ра́дзик «вид мурашок (жовтого кольору), Myrmica flava»

очевидно, пов’язане з рази́ти;
назва могла бути зумовлена тим, що мурашки цього виду мають добре розвинене жало, яким вони дошкульно тнуть (пор. інші назви тієї самої мурашки [пікунець, во́пар]);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ра́дзік
ра́зик
ре́дзик
ре́дзік «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рази́ти українська

раж «дерен, поверхневий шар ґрунту»

очевидно, пов’язане з рази́ти, рі́зати (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ра́жа
ражи́на «дернина»
ражува́ть «обкладати дерном»
рєж
риж «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рази́ти українська
рі́зати українська

хро́ніка «літопис»

зіставлялося з гр. χόρτος «двір, горîд», псл. *gordъ, укр. го́род, горо́д (від іє. *gher- «тримати, городити»), з гр. ϰείρω «стригти», умбр. karu «частка», псл. kora, skora, укр. кора́, шкі́ра, шку́ра (від іє. *(s)ker- «різати, стригти»);
гр. χρονιϰά «тс.», χρονιϰός «часовий» утворене від χρόνος «час», яке певної етимології не має;
запозичене з грецької мови, можливо, через посередництво латинської (лат. chronica (мн.) «хроніки, літопис»);
остання етимологія знаходить собі підтримку в українській семантичній паралелі раз «певний проміжок часу» (одного ра́зу…) і рази́ти, рі́зати;
р. болг. м. хро́ника, бр. хро́ніка, п. chronik, chronika, kronika, ч. kronika, слц. kronika, chronista «хроніст», вл. krînika, схв. хро̀ника, кро̀ника, слн. krînika;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хро́нік
хроніка́льний
хроніка́р
хроніке́р
хроні́ст
хроні́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хро́ніка білоруська
хро́ника болгарська
krînika верхньолужицька
χόρτος «двір, горîд» грецька
ϰείρω «стригти» грецька
χρονιϰά «тс.» грецька
хро́ника македонська
chronik польська
chronika польська
kronika польська
*gordъ праслов’янська
kora праслов’янська
хро́ника російська
хро̀ника сербохорватська
kronika «хроніст» словацька
chronista «хроніст» словацька
krînika словенська
го́род українська
кора́ українська
кро̀ника українська
karu «частка» умбрська
kronika чеська
горо́д (від іє. *gher- «тримати, городити») ?
skora ?
шкі́ра ?
шку́ра «різати, стригти» (від іє. *(s)ker- ?
χρονιϰός «часовий» ?
χρόνος «час» ?
раз «певний проміжок часу» (одного ра́зу…) ?
рази́ти ?
рі́зати ?

ра́зи́ «вид борони»

неясне;

хіба́ «(частка) чи; (присл.) іноді, випадком»

прислівник і частка хіба́ виникли на ґрунті іменника хи́ба «вада, помилка», утвореного від хиба́ти «хитати, бити», як раз (іменник, прислівник, сполучник) від рази́ти, р. ра́зве також від рази́ть (інакше – Фасмер III 433);
вокалізм хіба́ відбиває, можливо, вимову говірок північного наріччя або пов’язаний зі специфічним темпом вимови слова (див. Булаховський Вибр. пр. II 252);
р. [хиба́], бр. хіба́, п. слц. chyba, вл. chiba;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хиба́
хиба́ль
хиба́нь
хиба́нь що «хіба»
хибе́нь «хіба»
хіба́ль
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хіба́ білоруська
chiba верхньолужицька
chyba польська
ра́зве (інакше -- Фасмер III 433) російська
рази́ть (інакше -- Фасмер III 433) російська
хиба́ російська
chyba словацька
хіба́ виникли на ґрунті іменника хи́ба «вада, помилка» ?
хиба́ти «хитати, бити» ?
раз (іменник, прислівник, сполучник) ?
хіба́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України