РУП — ЕТИМОЛОГІЯ

ру́бе́ль «карбованець»

пов’язане з руба́ти, оскільки др. рубль означало відрубок срібної гривні, яка рубалася на чотири частини;
помилкова думка (Mikl. EW 281; TEl 147; Lokotsch 138; Грот Фил. раз. ІІ 368) про запозичення у давньоруську мову з перської або з тюркських мов (пор. болг. руп «дрібна монета» з турецької мови; перс. rupie «золота монета», тур. rubija «грошова одиниця», ар. rub’ijje «золота монета» зводяться до дінд. rū́pya- «гарно оформлений, карбований», звідки також назва індійської грошової одиниці ру́пія, гінді rūpīya – Mayrhofer III 70);
р. рубль, бр. [ру́бель], др. рубль «відрубок; грошова одиниця», п. rubel, заст. rubl, ч. rubl, слц. rubel’, вл. rubl, болг. ру́бла, м. рубља, схв. ру̏бља, ру̏баљ (ру̑баљ), слн. rúbelj;
Фонетичні та словотвірні варіанти

руб «тс.»
рубель (1408)
рубле́вий
рублеви́к «річ вартістю в 1 рубль»
рублей (1322)
рубльрос.)
рубль (1456)
рубльо́вик «рублева монета»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rub'ijje арабська
ру́бель білоруська
руп болгарська
ру́бла болгарська
rubl верхньолужицька
rūpīya гінді
rū́pya- давньоіндійська
рубль давньоруська
рубль «відрубок; грошова одиниця» давньоруська
рубља македонська
rupie перська
rubel польська
rubl польська
рубль російська
ру̏бља сербохорватська
ру̏баљ (ру̑баљ) сербохорватська
ру̑баљ сербохорватська
ру̑баљ сербохорватська
ру̑баљ сербохорватська
rubel' словацька
rúbelj словенська
rubija турецька
руба́ти українська
ру́пія українська
rubl чеська

рупетя «шум, гуркіт»

нерегулярне утворення від звуконаслідувального вигука руп, можливо, запозиченого із західнослов’янських мов;
пор. укр. ре́пет «сильний гамір, шум», рип, рипі́ти, ропта́ти, ропоті́ти та ін;
п. rupotać «стукати», [rup-tup-tup] (звук стуку у вікно), ч. rupat «тріщати, хрустіти», rupot «шум», rup (виг.) «хруп, хрясь», слц. rupnút’ «трахнути», rup (виг.) «трах», болг. заст. рупо́та «стукаю», м. рупа «хрустить», рупоти «гучно хрустить»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рапутє «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рупо́та «стукаю» болгарська
рупа «хрустить» македонська
рупоти «гучно хрустить» македонська
rupotać «стукати» польська
rup-tup-tup (звук стуку у вікно) польська
rupnút' «трахнути»«трах» (виг.) словацька
rup «трахнути»«трах» (виг.) словацька
руп українська
ре́пет «сильний гамір, шум» українська
рип українська
рипі́ти українська
ропта́ти українська
ропоті́ти українська
rupat «тріщати, хрустіти»«шум»«хруп, хрясь» (виг.) чеська
rupot «тріщати, хрустіти»«шум»«хруп, хрясь» (виг.) чеська
rup «тріщати, хрустіти»«шум»«хруп, хрясь» (виг.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України