РУП — ЕТИМОЛОГІЯ
ру́бе́ль «карбованець»
пов’язане з руба́ти, оскільки др. рубль означало відрубок срібної гривні, яка рубалася на чотири частини;
помилкова думка (Mikl. EW 281; TEl 147; Lokotsch 138; Грот Фил. раз. ІІ 368) про запозичення у давньоруську мову з перської або з тюркських мов (пор. болг. руп «дрібна монета» з турецької мови; перс. rupie «золота монета», тур. rubija «грошова одиниця», ар. rub’ijje «золота монета» зводяться до дінд. rū́pya- «гарно оформлений, карбований», звідки також назва індійської грошової одиниці ру́пія, гінді rūpīya – Mayrhofer III 70);
р. рубль, бр. [ру́бель], др. рубль «відрубок; грошова одиниця», п. rubel, заст. rubl, ч. rubl, слц. rubel’, вл. rubl, болг. ру́бла, м. рубља, схв. ру̏бља, ру̏баљ (ру̑баљ), слн. rúbelj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
руб
«тс.»
рубель
(1408)
рубле́вий
рублеви́к
«річ вартістю в 1 рубль»
рублей
(1322)
рубль
(з рос.)
рубль
(1456)
рубльо́вик
«рублева монета»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rub'ijje | арабська |
ру́бель | білоруська |
руп | болгарська |
ру́бла | болгарська |
rubl | верхньолужицька |
rūpīya | гінді |
rū́pya- | давньоіндійська |
рубль | давньоруська |
рубль «відрубок; грошова одиниця» | давньоруська |
рубља | македонська |
rupie | перська |
rubel | польська |
rubl | польська |
рубль | російська |
ру̏бља | сербохорватська |
ру̏баљ (ру̑баљ) | сербохорватська |
ру̑баљ | сербохорватська |
ру̑баљ | сербохорватська |
ру̑баљ | сербохорватська |
rubel' | словацька |
rúbelj | словенська |
rubija | турецька |
руба́ти | українська |
ру́пія | українська |
rubl | чеська |
рупетя «шум, гуркіт»
нерегулярне утворення від звуконаслідувального вигука руп, можливо, запозиченого із західнослов’янських мов;
пор. укр. ре́пет «сильний гамір, шум», рип, рипі́ти, ропта́ти, ропоті́ти та ін;
п. rupotać «стукати», [rup-tup-tup] (звук стуку у вікно), ч. rupat «тріщати, хрустіти», rupot «шум», rup (виг.) «хруп, хрясь», слц. rupnút’ «трахнути», rup (виг.) «трах», болг. заст. рупо́та «стукаю», м. рупа «хрустить», рупоти «гучно хрустить»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рапутє
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рупо́та «стукаю» | болгарська |
рупа «хрустить» | македонська |
рупоти «гучно хрустить» | македонська |
rupotać «стукати» | польська |
rup-tup-tup (звук стуку у вікно) | польська |
rupnút' «трахнути»«трах» (виг.) | словацька |
rup «трахнути»«трах» (виг.) | словацька |
руп | українська |
ре́пет «сильний гамір, шум» | українська |
рип | українська |
рипі́ти | українська |
ропта́ти | українська |
ропоті́ти | українська |
rupat «тріщати, хрустіти»«шум»«хруп, хрясь» (виг.) | чеська |
rupot «тріщати, хрустіти»«шум»«хруп, хрясь» (виг.) | чеська |
rup «тріщати, хрустіти»«шум»«хруп, хрясь» (виг.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України