РО — ЕТИМОЛОГІЯ

факі́в «половий віл»

уг. [fakóu̯] «віл сірої масті», fakó «блідий, бляклий, половий, буланий (про коня), злинялий» є суфіксальним похідним від fa «дерево», спорідненого з манс. рå, комі, удм. мар. пу «тс., дрова», нен. пя, сельк. рū, ро, що продовжують урал. *puwe «дерево», яке, можливо, має й алтайські зв’язки (пор. нан. ре «береза», евен. hijika «ліс»);
запозичення з угорської мови;
ч. [fak] «кінь світлої масті», слц. fako «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фа́ «віл сірої масті»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рå мансійська
пу «тс., дрова» марійська
пя ненецька
fako «тс.» словацька
fakóu̯ «віл сірої масті» угорська
fakó «блідий, бляклий, половий, буланий (про коня), злинялий» угорська
fa «дерево» угорська
пу «тс., дрова» удмуртська
*puwe «дерево» уральські
fak «кінь світлої масті» чеська
рū ?
ре ?
hijika ?
ро ?
пу ?

па- (префікс переважно в іменних утвореннях типу па́гін, па́губа, па́рубок, па́синок, па́сіка тощо, який указує на просторову або часову близькість, схожість або ідентичність, недостачу властивості, якості тощо)

псл. pa- (‹ *pō-), співвідносне з ро, як pra- з pro-, paz- з poz-;
споріднене з лит. рõ «на, після», прус. ро «під, на, після, згідно з ..., відповідно до ...», алб. ра «без, не», лат. ро- (porceō «утримую, зупиняю»), ав. ра- (pa-zdayeiti «проганяє, відтісняє, лякає»);
іє. *рō˘-;
р. бр. др. болг. м. схв. па-, п. ч. слц. вл. нл. ра-, стсл. па-;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ра- (pa-zdayeiti «проганяє, відтісняє, лякає») авестійська
ра «без, не» албанська
па- білоруська
па- болгарська
ра- верхньолужицька
па- давньоруська
*рō˘- індоєвропейська
ро- (porceō «утримую, зупиняю») латинська
рõ «на, після» литовська
па- македонська
ра- нижньолужицька
ра- польська
pa- (‹ *pō-) праслов’янська
pra- праслов’янська
paz- праслов’янська
poz- праслов’янська
ро «під, на, після, згідно з ..., відповідно до ...» прусська
па- російська
па- сербохорватська
ра- словацька
па- старослов’янська
ра- чеська

післі́д «після»

початкове пі замість закономірного по викликане деетимологізацією;
псл. pоslědь, що складається з прийменника ро «по» і основи іменника slědъ «слід»;
р. [послѣди́] «нарешті, під кінець, потім», др. послѣдъ «після, потім, згодом», послѣдь «тс.», послѣди «потім, згодом», п. [poślad] «ззаду, позаду (чого-н.)», ч. [posled’] «пізніше; після, згодом», нл. [póslěd] «ззаду, позаду, нарешті, за», полаб. püsl’od «після», болг. ст. послед «слідом», схв. пȍслиjед «потім», стсл. послѣдь «після»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пі́слідь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
послед «слідом» (ст.) болгарська
послѣдъ «після, потім, згодом» давньоруська
послѣдь «тс.» давньоруська
послѣди «потім, згодом» давньоруська
póslěd «ззаду, позаду, нарешті, за» нижньолужицька
püsl'od «після» полабська
poślad «ззаду, позаду (чого-н.)» польська
pоslědь праслов’янська
ро «по» праслов’янська
slědъ «слід» праслов’янська
послѣди́ «нарешті, під кінець, потім» російська
пȍслиjед «потім» сербохорватська
послѣдь «після» старослов’янська
posled' «пізніше; після, згодом» чеська

пі́сля́ «через деякий час; потім, пізніше; за, слідом за»

очевидно, пізнє псл. poslě з давнішого poslědь «слідом за»;
менш переконливе виведення (Соболевский Лекции 87; Преобр. ІІ 112; Mikl. EW 297) з прийменника ро «по», вказівного займенника *sь «цей» і частки *-lě, або зближення (Loś RSl IV 244) з псл. *pozdъ «пізній», дінд. paścā́ «позаду, слідом, пізніше», ав. pasča «тс.; після, потім»;
р. болг. м. по́сле «після», бр. пасля́, по́сле, др. послѣ, ч. [poslě], схв. пȍслē «після, слідом за», стсл. послѣ «після»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

навпі́сля́
навпо́слі
навпосля́
напо́слі
напри́паслі «наприкінці»
опі́сля́
по́сле
по́слі
посля́ «потім»
упісля́
упо́слі
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pasča «тс.; після, потім» авестійська
пасля́ білоруська
по́сле білоруська
по́сле «після» болгарська
paścā́ «позаду, слідом, пізніше» давньоіндійська
послѣ давньоруська
по́сле «після» македонська
poslě «слідом за» праслов’янська
poslědь праслов’янська
ро «по» праслов’янська
*sь «цей» праслов’янська
*pozdъ «пізній» праслов’янська
по́сле «після» російська
пȍслē «після, слідом за» сербохорватська
послѣ «після» старослов’янська
poslě чеська

по

споріднене з лит. ра- «по-», рó- «тс.», лтс. ра «під, через, пере-, на», прус. ра- «по-», ро-, лат. ро- «тс., пере-», ав. ра- «від, геть», алб. ра «без, знову», хет. рē «туди», а також з більш віддаленими гр. ἀπό «від», ἐπί «на», дінд. áра «геть, назад», áрі «теж, також; до цього»;
псл. ро, ро-, пов’язане чергуванням голосних з ра- «па-»;
частково пов’язане з іє. *роs «після, потім, слідом», до якого зводиться й псл. *роzdъ «пізній»;
р. бр. др. болг. м. схв. по, по-, бр. па, па-, п. ч. слц. вл. нл. слн. ро, ро-, ч. рů-, полаб. рü, рu-, схв. по, по-, стсл. по, по-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по-
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ра- «від, геть» авестійська
ра «без, знову» албанська
по білоруська
па білоруська
по болгарська
ро верхньолужицька
ἀπό «від» грецька
ἐπί «на» грецька
áра «геть, назад» давньоіндійська
áрі «теж, також; до цього» давньоіндійська
по давньоруська
*роs «після, потім, слідом» індоєвропейська
ро- «тс., пере-» латинська
ра «під, через, пере-, на» латиська
ра- «по-» литовська
рó- «тс.» литовська
по македонська
ро нижньолужицька
рü полабська
рu- полабська
ро польська
ро праслов’янська
ра- «па-» праслов’янська
*роzdъ «пізній» праслов’янська
ра- «по-» прусська
по російська
по сербохорватська
по сербохорватська
ро словацька
ро словенська
по старослов’янська
по- старослов’янська
рē «туди» хетська
ро чеська
рů- чеська

по́ви́ж «вище, зверху, зверх, нагорі Нед»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. powyż «вище», powyżej «тс.» powyższy «вищезгаданий» є результатом видозміни давнішого powysze «вище», що складається з прийменника ро «по» і прислівника wysze, пов’язаного з прикметником wysz(sz)у «вищий»;
видозміна зумовлена аналогією до основи niższy «нижчий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пови́жше «зверх»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
powyż «вище» польська
powyżej «тс.» польська
powyższy «вищезгаданий» польська
powysze «вище» польська
ро «по» польська
wysz(sz)у «вищий» польська
niższy «нижчий» ?

повше́дний «повсякденний, щоденний, звичайний»

п. powszedni, [powszedny], як і слц. заст. povšedný «тс.», утворене з прийменника ро «по», давньої займенникової основи wsze- «все-» та основи іменника dzień «день» (мн. dni), якому відповідає укр. день;
запозичення з польської мови;
бр. ст. повшедный «тс.» (1561);
Фонетичні та словотвірні варіанти

повшедный (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
powszedni польська
powszedny польська
ро «по» польська
dzień «день» (мн. dni) польська
день українська

полану́жне «плата за кайдани»

очевидно, видозмінене запозичення з польської мови;
п. роłаńcuszne «оплата в’язнем кайданів, у які його заковують» утворене з прийменника ро «по» та іменника łаńcuch «ланцюг»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
роłаńcuszne «оплата в’язнем кайданів, у які його заковують» польська
ро «по» польська
łаńcuch «ланцюг» польська

по́при «при, незважаючи на, всупереч; повз, уздовж; біля; разом з, крім» (прийм.)

псл. [popri], що утворилося з прийменників ро і pri;
первісними були конкретні просторові функції «біля, повз»;
слц. popri «повз; біля; порівняно з; крім»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
popri праслов’янська
ро праслов’янська
pri праслов’янська
popri «повз; біля; порівняно з; крім» словацька

попро́з «повз»

результат злиття прийменників по і проз «повз, через»;
можливо, утворено за зразком п. poprzez «через», що складається з ро «по» і przez «через»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
poprzez «через» польська
ро «по» польська
przez «через» польська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України