ПРОПОНУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пропози́ція
запозичено з латинської мови, очевидно, через польську;
лат. prōpositio «основне положення; короткий виклад; засновок; пропозиція» пов’язане з дієсловом prōpōno «ставлю попереду; оголошую; пропоную», утвореним за допомогою префікса prō- «уперед», від pōno «кладу»;
р. заст. болг. пропози́ция, бр. прапанава́ць, заст. прапазі́цыя, п. propozycja, proponować, ч. proposice, proponovat, слц. propozícia, м. схв. пропози́циjа, слн. propozícija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пропоновати
(1656)
пропонува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прапанава́ць | білоруська |
| пропози́ция | болгарська |
| prōpositio «основне положення; короткий виклад; засновок; пропозиція» | латинська |
| prōpōno «ставлю попереду; оголошую; пропоную» | латинська |
| pōno «кладу» | латинська |
| пропози́циjа | македонська |
| propozycja | польська |
| proponować | польська |
| пропози́циjа | сербохорватська |
| propozícia | словацька |
| propozícija | словенська |
| proposice | чеська |
| proponovat | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України