ПАТРИК — ЕТИМОЛОГІЯ
Патри́кій (чоловіче ім’я)
через старослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Πατρίκιος походить від лат. Patricius, утвореного на базі субстантивованого прикметника patricius «патрицій, благородний»;
р. Патри́кий, Патрике́й, бр. Патрыке́й, др. Патрикии, ч. Patrik, слц. Patrícius, Patrik, болг. Патри́кий, м. Патрикие, схв. Патрикиjе, Patricije, Патрик, слн. Patricij, стсл. Патрикии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Патрике́й
Патрикии
(1352)
Патрикі́й
(1627)
Патрикѣи
(1466)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Патрыке́й | білоруська |
Патри́кий | болгарська |
Πατρίκιος | грецька |
Патрикии | давньоруська |
Patricius | латинська |
patricius «патрицій, благородний» | латинська |
Патрикие | македонська |
Патри́кий | російська |
Патрике́й | російська |
Патрикиjе | сербохорватська |
Патрик | сербохорватська |
Patricije | сербохорватська |
Patricije | сербохорватська |
Patricije | сербохорватська |
Patrícius | словацька |
Patrik | словацька |
Patrik | словацька |
Patricij | словенська |
Патрикии | старослов’янська |
Patrik | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України