ПАРМА — ЕТИМОЛОГІЯ

па́ра «двоє»

запозичено з німецької мови, очевидно, за польським посередництвом;
нвн. Paar «пара» (двн. свн. pā˘r «тс.») походить від лат. pār «рівний, однаковий, парний; пара», спорідненого з ав. pairyante «порівнюються, зіставляються», гр. πέρνημι «продаю, торгую» (власне, «даю за рівну вартість»), дінд. práti «проти», псл. protivъ «тс.», укр. про́ти;
р. бр. па́ра, п. para, ч. слц. pár, м. пар, схв. пȃр, слн. pár;
Фонетичні та словотвірні варіанти

напа́рник
непарни́стий «непарний»
пари́стий «парний, спарений»
па́рка «пара; час токування у птахів»
парма́ «парою»
па́рний
парови́й «парний»
парови́ця «парні воли, запряжені разом; спарований одяг, одягнений разом»
паро́к «снопи житньої соломи для покрівлі, які в’яжуться по два разом»
парома́ «тс.»
парува́льний
попа́рно «по двоє»
ро́зпари «непарні воли»
ро́зпарки «не парні» (про чоботи, рукавиці)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pairyante «порівнюються, зіставляються» авестійська
па́ра білоруська
πέρνημι «продаю, торгую» (власне, «даю за рівну вартість») грецька
pā˘r давньоверхньонімецька
práti «проти» давньоіндійська
pār «рівний, однаковий, парний; пара» латинська
пар македонська
Paar «пара» (двн. свн. pā˘r «тс.») нововерхньонімецька
para польська
protivъ «тс.» праслов’янська
па́ра російська
пȃр сербохорватська
pā˘r середньоверхньнімецька
pár словацька
pár словенська
про́ти українська
pár чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України